Повернення – (ізциклу “Потроху з різних кишень”)
Теплий подув вітру різко сколихнув траву і побіг по ній хвилею.
Теплий подув вітру різко сколихнув траву і побіг по ній хвилею.
У сучасному світі інформації та знань питання академічної доброчесності набуває особливого значення. Перевірка на плагіат стала невід’ємною частиною освітнього процесу, адже вона допомагає підтримувати чесність, об’єктивність та якість навчання.

Огіркова банка з душею філософа розповідає таємну історію вашого холодильника. Продукти теж мають почуття, особливо коли на них наклеєно червоний цінник.

Я написав це оповідання у 2017 році... тоді в мене були складні часи та непрості відносини з навколишніми.

«Останній» потяг додому відправлявся з одної з цих станцій, що вже виходили на велику залізницю, але все ще залишались в «малому» колі стацій. Міста переферії, міста на рубежі залізниць. Кінці та початки історій, що сталися тут.
Всім добре відомо, без зубів сутужно. Немає ноги – вистругав дерев’янку і пострибав, немає руки – є інша, та ще й зуби в додачу. Нема голови… Ну, тут, як кажуть, що відріжеш, те не доточиш.
«Навкруги, в людському середовищі, існує безліч оригінальних персонажів. Треба тільки уважно придивитися».
Важко бути єдиним готом у маленькому містечку. Юний Аскольд страждає від місцевих гопників і самотності. Нарешті хлопець знайомиться з дівчиною на ім'я Мелодія. От тільки скоро з'ясовується, що вона має вельми специфічних друзів і вподобання.

Український військовий повертається до свого адвокатського бюро, де працював до мобілізації. За склом — знайомий кабінет: стіл, кодекси, календар із 23 лютого, вазон із лимоном. У повітрі — тиша, пам’ять і надія. Час зупинився, але життя триває.

Історія про те, як одним сьогоднішнім днем я встав як завше. Усе було так звично: сонце зоріло, мирна тиша в нашому селі, що намагається вирости до міста, ще нічого не каже про східні керваві феєрверки, які вже були визволили людей від життя...
Споглядати сонячних зайчиків. На сходах зустріти розбите дзеркало. В пустелі безнадійно шукати. Згадати безтурботне дитинство.

Не було, немає і не буде ліпших часів, як за радянської влади.
У Макдональдсі адвокат зустрічає жінку, яка вагається підписати документи про визнання чоловіка померлим. Її біль стикається з формальністю процедури: юридичні формулювання проти людських почуттів, де надія бореться зі смертю.

«До влади можна прийти різними шляхами. Та воліти її будь-що, дуже небезпечно – можна втратити здоров’я, і не тільки...»
Письменник, поет, редактор.
письменник, урбаніст, шаман
Авторка текстів та прози