Педоцентризм (із циклу “Серед пострілів”)
Будівництво нової школи відкладалося щороку. Як більмо в оці, подумав Хитрич, прямуючи шкільним подвір'ям. Перерва.
Будівництво нової школи відкладалося щороку. Як більмо в оці, подумав Хитрич, прямуючи шкільним подвір'ям. Перерва.
П’яте оповідання з циклу «Дніпро — місто дивовижностей». Є історії, які не пишуться — їх нашіптують на камені. Це — одна з них. Від капищ Русі до вокзалу Дніпра, від угоди з безіменною до голосу, що тримає світ. Тут немає героїв — лише ті, хто погодились бути носіями Слова.
Три сестри вирушають на декілька днів на відпочинок. Що може піти не так, особливо якщо зв'язок між жінками загубився десь у минулому? Що може піти не так, особливо якщо донька старшої сестри все своє життя має важку таємницю, яка раптом виходить назовні?
Історія про двох українців, яких поділяє мова, переконання, але поєднує любов до України Один демонструє гучний патріотизм і зневагу до чужих, інший робить складний вибір та діє Випробування війною й життям розкриють справжні обличчя героїв та покажуть, хто свій, а хто — чужий
Здається, в мене остаточно поїхав дах — биту годину витріщаюся на Ксюшу й не можу зосередитися на роботі. От і настала, схоже, горезвісна «клініка» самотності. Може, кави випити, щоб трохи підбадьоритися та хоч якось переключитися?
«Танець тіней» — історія Лоренара і Нейри, які поєднують кохання і магію, щоб боротися з темрявою, захистити древні таємниці планети Ейстен і відновити баланс між світлом і тінню. Їхня сила — у єдності та любові навіть перед небезпекою.
Оповідання про несподівану зустріч у барі, що перетворюється на щось глибше. Про двох незнайомців, які знаходять одне одного у найвразливіший момент — коли падає небо. Перше з серії «Дніпро — місто дивовижностей». Без пафосу, але з серцем.
Олексій, молодий скульптор, залишає Україну, аби віднайти батька в Аргентині. Втім, знайшовши батька, він знову його втрачає, і лишається загубленим між двома світами: домом і новим містом. Книга батька, у якій йдеться про химерного Бога стає натхненням для величного пам'ятника.
Що це для людини? Тягар? Необхідність? Може в останнє спитаєш... Чи стане тобі легше...
Хоче згадати дитинство? Той тривожний момент, коли вперше попав на справжній український базар. Той гамір, запах, кольори. Заходь, згадаймо разом.
У нашому дружньому колективі її називали матюгальницею. Довгий час вона була класичним новачком, на якого скидають будь-яку роботу та роблять крайнім. Вона мала репутацію трудоголіка, тому ми вважали, що вона повільно, але впевнено просунеться кар'єрними сходами.
Страта із самого початку не подобалася інквізитору. На перший погляд, усе було звично: темнорода дівчина, яка перетнула кордон. Темнородих завжди страчують, бо з ними ніколи не буває добра. Але цей випадок здався інквізитору дивним.
коротеньке оповідання аласдера ґрея зі світу до винайдення барів для жінок. це фанатський переклад, видалю його щойно бомкне новина про офіційне видання
Вона завжди заворожувала його, ще з самого дитинства, коли він уперше потрапив у торговий центр, дивна безіменна мелодія. Багатьом пізніше, він порівнюватиме цей досвід з містичним.
Сонячне проміння крізь заплутані штори падало на підлогу мозаїкою світла…
Я стою біля вхідних дверей. Будинок здається знайомим, навіть занадто, але я тут уперше. Пам'ятаю, як зійшов із потяга і ось я тут. Холодний вітер завиває поміж дерев, наче мідні труби. Де мій багаж? За дверима чується якась метушня, напевно, мене помітили, спробую втекти.
Ми не їли декілька днів. Але нам потрібно йти. Йти так далеко, щоб нас не знайшли. Сіра земля. Така плоска, гладенька і тільки десь там пагорби та гори. Сіра земля з плямами снігу.
Описую сновидіння.