Оповідання

вірш про важкі спогади після розставання..

"Так, як вони" — історія про дівчину, яка керує родинною кав'ярнею та вірить, що це місце прокляте. У відчаї вона робить небезпечний крок, сподіваючись уникнути долі своїх предків. Чи зможе вона вирватися з пастки спадкових нещасть?

глечик надії стояв на віконці, йому було добре, його гріло сонце. глечик надії розбився об землю, вберігши серце надії від смерті.

бути там де нікого немаєтам де зорі суворі палають,де ніхто ніколи не чує,де спокійно і листя чуйне,де без диму і шуму місцетільки ти і думки під листям,що покриті й дощем залитітакі тихі й такі барвисті..

Ми сиділи на платформі й чекали електричку, яка прибуде ще нескоро. Вона куталася у довжелезного светра, замотавши навколо мокрої голови “чалму” з декількох футболок, аби не простити на вітрі.

Це подорож через наївність і дорослішання, де кожне написане слово стає кроком до розуміння справжнього значення щастя і сили зв’язків, які неможливо розірвати. Їхня дружба, народжена у безтурботному дитинстві, проходить випробування часом, відстанню та війною.

Оповідання з літературного конкурсу від Літавиці за назвою "Битва За Врожай". Засноване на реальних подіях, й описує вплив свідомості на матричну реальність, в якій живе кожен із нас

Оповідка з літ.конкурсу Літавиці "Битва За Врожай", від якої віє кастанедівськими шаманськими вайбами про пошуки Сили, якими займалися характерники, аби їхні сестри-віщунки могли пекти Мандрики

Оповідання про Богуслав та Медвин, що брало участь у Четвертому літературному конкурсі імені Івана Дубинця про заснування українських селищ

Оповідання з літературного конкурсу від Літавиці за назвою "Битва За Врожай", про те, як важливо вчасно позбавлятися шкідників на городі)

Відразу зрозуміла, що опинилася не там, куди марила потрапити. Подібні збої траплялися — підсвідомість, усупереч намірам, самовільно мандрувала у темряву незвіданості.