Оповідання

Марта приїхала до села, якого не було на жодній сучасній мапі. Потяг зупинився на платформі без назви, попередньо зменшивши хід, наче вагався, чи варто зупинятись зовсім. Вийшла вона одна, у пальті, що мало запах попередньої осені, і з валізою, в яку вмістилось усе її "після".

Події “Моїх славетних днів” відбуваються за декілька століть до подій “Вогняного Дракона” і розповідають про спогади одного з п’яти лицарів, що боронили терени Європи від зла та тьми протягом десятиліть.

На мертвій планеті щось поворухнулося вперше. Але побачив це лише один хлопчик — і після того світ уже не був таким самим.

На Аврії люди садять спогади, що проростають реальністю. Та що станеться, коли ті, хто пам’ятає — зникнуть?

Був липень 2020-го. Стара Audi-80, у якій заледве зачинялися двері. Згодом я ще вчився кермувати цим диво-автомобілем, справжнім ретро-експонатом якогось фантасмагоричного музею пошарпаних авт. Відтоді маю сентимент саме до цієї моделі машин.

У місті, якого не існує, цифрова душа шукає себе серед покинутих спогадів і кохання, яке не мало статися. «Кремнієвий сад» — ліричний кіберпанк про пам’ять, втрату й надію, що проростає навіть у найхолодніших глибинах мережі.

Події "Божого Суду" відбуваються за пару років до початку "Вогняного Дракона" і розповідають про те, як бос новоствореної мафії, Капучино Карбоне, зрозумів, хто він є насправді та чого хоче досягти.

Коротка проза про чудовий ранок та ранкову рутину.

Травнева земля, грози в полях, мокрі дороги додому. Юність спотикається об перші сумніви, та навіть серед поразок пахне життям. Літній дощ омиває старі місця, де ще лунає голос твого дитинства.

Людство завжди відчувало себе самотньо у всесвіті. Шукає, прагне зустрічі. Куди ж приведе ця жага?

Поки він, широко розкинувшись на ліжку, охоплений приємною слабкістю, насолоджувався короткими митями душевної легкості, вона, скрутившись біля нього калачиком, нишпорила руками в складках зім'ятої в ногах шовкової ковдри.