Сходи
Звичайний підйом темними сходами власного під'їзду перетворюється на клаустрофобний кошмар, коли простір раптово стискається до глухого бетонного куба без дверей та вікон.

Звичайний підйом темними сходами власного під'їзду перетворюється на клаустрофобний кошмар, коли простір раптово стискається до глухого бетонного куба без дверей та вікон.

Табір Срібне дерево закрили влітку 1996 року. Офіційна причина аварія на сусідньому підприємстві та термінова евакуація дітей. Неофіційно четверта зміна так і не повернулася додому. Через двадцять років на занедбаній території знаходять пошкоджений щоденник вожатого.
Табір Срібне дерево закрили влітку 1996 року. Офіційна причина аварія на сусідньому підприємстві та термінова евакуація дітей. Неофіційно четверта зміна так і не повернулася додому. Через двадцять років на занедбаній території знаходять пошкоджений щоденник вожатого.

Що може бути страшнішим за сонний параліч, коли твій розум уже прокинувся, а тіло залишається зацементованим на ліжку? Лише усвідомлення того, що ти у кімнаті не один.
Молода жінка, яка живе сама, стикається з моторошною аномалією, викинуте сміття незбагненним чином повертається до відра, а чеки в ньому починають випереджати час і датуватимуться майбутнім.
Розмова журналіста початківця і серійного убивці. Що про свого співрозмовника дізнається Малкольм? Які таємниці свого співрозмовника він зможе витягти на поверхню?
Моя родина – як святковий сервіз, іноді забуваєш, що він в тебе є, але коли згадуєш і дістаєш на свята – не можеш надивитися, бо такий він гарний.

Ось тільки повернули з асфальту на ґрунт, так одразу й почало з'являтися це відчуття – начебто тягне щось усередині. Ніби якась точка в середині тіла почала тягнути до себе всі м'язи.
Головною метою цієї патріотичної збірки є «відкрити пересічному європейцю душу України. Допомогти збагнути її суть і цінність, як держави з багатющою культурою, складною історією та великими перспективами».

До вибуху залишилося рівно 30 секунд. Джейсон і Роберт дивилися одне на одного з неприхованою зневагою. Подібним чином поводилися дула їхніх пістолетів. Збоку це нагадувало дуель з якогось недолугого вестерну категорії Б.

Виконавши чергове замовлення, я припаркував машину і зайшов до будинку. Ще з дитинства я любив брудну роботу, причому старався виконувати її максимально чисто
Цей текст був написаний для сцени у виставі. Вона показувалася в українських та австрійських театрах як одна з частин більшої вистави. Текст повідає мої особисті думки. Моя асоціація себе з деревом. Як би дивно це не звучало.
Величне місто, де життя колись пульсувало, перетворилося на пустку, де панує вічна тиша та містична смерть. Це історія кохання, зради та помсти. Помсти, яка,здається, вийшла з-під контролю...

Я не впевнений, але здається, у мене є собака. Як всі собаки, він припнятий ланцюгом до сітки, дуже голосно гавкає, порпає землю довкола буди, ніби знає, що поряд війна і готується до кругової оборони...

Його життя вигоріло, лишивши попіл рутини. Вона прийшла з дощем, парасолькою та дивним замовленням. І раптом він згадав, що крім молота, колись тримав у руках ще й пензлик.

Я воїн що прив'язаний до зброї. І мій обов'язок допомагати тому, хто володіє тією зброєю.
Міф про Адама та Єву якось по новому відкрився для мене... Напевно я далеко не перший, хто його переосмислив. Раніше я цього не помічав, але тепер я бачу в ньому глибоке та змістовне розумінням нашими предками того, як саме з'явилась людина розумна.
Кожен з нас колись читав книги про переселенців в інші світи. Але я не прочитала, а мені наснилось. А чи справді наснилось?
Філософ незакінченої думки.
I'm Ukraine job Frans
Good girl