Розмова
СТРАШНО. Де я? Що це за місце? Що зі мною не так? Треба рухатись хоч вперед, хоч назад. В бік. Нічого не виходить. Вдих… Видих… Вдих…. Це все сон. Точно! Сон! - Ні, - знову звучить цей голос, - не сон.

СТРАШНО. Де я? Що це за місце? Що зі мною не так? Треба рухатись хоч вперед, хоч назад. В бік. Нічого не виходить. Вдих… Видих… Вдих…. Це все сон. Точно! Сон! - Ні, - знову звучить цей голос, - не сон.
Історія про двох українців, яких поділяє мова, переконання, але поєднує любов до України Один демонструє гучний патріотизм і зневагу до чужих, інший робить складний вибір та діє Випробування війною й життям розкриють справжні обличчя героїв та покажуть, хто свій, а хто — чужий
Здається, в мене остаточно поїхав дах — биту годину витріщаюся на Ксюшу й не можу зосередитися на роботі. От і настала, схоже, горезвісна «клініка» самотності. Може, кави випити, щоб трохи підбадьоритися та хоч якось переключитися?
Хоче згадати дитинство? Той тривожний момент, коли вперше попав на справжній український базар. Той гамір, запах, кольори. Заходь, згадаймо разом.
Страта із самого початку не подобалася інквізитору. На перший погляд, усе було звично: темнорода дівчина, яка перетнула кордон. Темнородих завжди страчують, бо з ними ніколи не буває добра. Але цей випадок здався інквізитору дивним.
Ми не їли декілька днів. Але нам потрібно йти. Йти так далеко, щоб нас не знайшли. Сіра земля. Така плоска, гладенька і тільки десь там пагорби та гори. Сіра земля з плямами снігу.
Оповідання, гоорор, антирелігійне чи релігійне, містична драма. Ісус повернувся. Але замість проповідувати — він має ховати мертвих, один за одним, аби змусити їхні крики нарешті замовкнути.
Це коротка історія з життя моїх героїнь — про те, як, здавалось би, дрібне питання виявляється обіцянкою, значущість якої жодна з них не усвідомлювала. Цей епізод — не просто про дозвіл носити чиєсь прізвище, а про дозвіл стати важливою частиною чужого життя.
Мабуть, не варто заводити відносини з тією, котра не любить книги... коли в мене є така одержимість.
Молода та самотня жінка живе зі своїм батьком-алкоголіком, її життя це тягучий кошмар з якого вона бачить лише один вихід. Оповідання брало участь у конкурсі "Кошмар триває"
Третя частина розповідає про відчуття, які відкриває для себе Бен: вони різкі, таємні. Але в таємниці криється щось, щось неземне і зле. Може, ця пригода принесе не тільки радість, але й горе. Поки серце не тужить, йому зустрілася подруга, яка погодилася піти, але чи надовго?
Просто атмосферна сюрреалістична замальовка про адептів загадкового культу, яким доводиться проходити небезпечну ініціацію - фактично посмертний досвід.
Поки він, широко розкинувшись на ліжку, охоплений приємною слабкістю, насолоджувався короткими митями душевної легкості, вона, скрутившись біля нього калачиком, нишпорила руками в складках зім'ятої в ногах шовкової ковдри.
Чотири стіни. Тиша, що ріже вуха, виїдає мозок і просто вбиває. Тобі звідси не вибратись, і ти це знаєш...
Ніч, маленька сцена провінційного театру і двоє закоханих. Як закінчиться ця ніч не знає ніхто, навіть вони самі
Мисткиня
Письменник із Тернополя