«Україна в мені» (Ukraine within me) / Уклад. Ніка Нікалео. –Львів: «Апріорі», 2015. – 100 с.
Шукаймо Україну в собі, у власному серці – закликають читачів українські письменниці – учасниці «Львівського жіночого літературного клубу», на сторінках антології есеїв «Україна в мені» (Ukraine within me), що стала однією із найочікуваніших новинок цьогорічного форуму видавців у Львові.
Кожна із авторок є улюбленицею українського читача, має власні романи і не потребує ніякого піару, реклами, мабуть, не прагне слави, популярності, визнання чи ще якихось атрибутів успіху, а просто щиро любить Україну, так само, як батьків чи дітей – віддано, щиро, беззастережно. Збірку написано під враженнями героїчних подій Революції Гідності і присвячено «усім воїнам світла, загиблим на Майдані 2014 року та у війні з москалями. З глибокою шаною, вдячністю та любов’ю».
Головною метою цієї патріотичної збірки є «відкрити пересічному європейцю душу України. Допомогти збагнути її суть і цінність, як держави з багатющою культурою, складною історією та великими перспективами». Саме тому, окрім українського тексту, в книзі подано переклади есеїв англійською мовою. Перекладач Оксана Трухан зберегла і донесла до читача всю оригінальність, витонченість та неймовірну самобутність творчого стилю Дари Корній, Ніки Нікалео, Вікторії Гранецької, Тетяни Белімової, Ольги Деркачової, Наталії Груницької, Лесі Олендій, Любові Долик та Ірини Хомин.
А тепер поділюся особистими враженнями, відчуттями, емоціями від прочитаного і… пережитого. Книга читається на одому диханні, її «випиваєш» наче ковток терпкого, проте дуже витонченого вина, із присмаком болю, суму, проте з відчуттям нескореності та гордості за свою батьківщину та свій народ, який «подолав страх смерті і тому, більше ніколи не встане на коліна» ні перед московським, ні перед жодним іншим нахабним ворогом загарбником. Адже в кривавому горнилі революції та страшної, безглуздої неоголошеної війни з Росією на Сході України, «гартується», формується і виборюється справжня Незалежність та право бути вільною, демократичною, європейською Україною. Перегортаючи сторінки антології, знову поринаєш у атмосферу боротьби та духу Майдану, знову переживаєш ці доленосні переможні і трагічні миттєвості, як і тоді – ночами перед екраном телевізора, коли серце розривалося на частини, бо найкращі українці віддавали своє життя за Волю України, а ти не можеш бути поруч, підтримати, допомогти…
Есеї книги це - своєрідна квінтесенція любові до України та віри у те, що Україна є і буде завжди, але якою вона буде, залежить від кожного з нас, бо батьківщина, то найцінніша, єдина та неповторна перлина в душі справжньої Людини і… «Вона дивовижна», - усе більше гомонить світ, поглядаючи на Україну».
Примітка: Рецензію було написано 06.10.2015 спеціально для сайту «Друг читача». Текст публікується в авторській редакції з відновленого архіву.
