Переглядала я файли по книзі «Окіану приходить кінець» та знайшла іншу версію прологу. В книгу вона не увійшла, але най буде тут. Для фанатів, якщо такі є :D

Письмо до певного періоду мого життя було суто творчим. Тим, що я робила лише з натхненням та без думок про те, як писати краще. А потім я взяла участь в конкурсі та хотіла кинути літературу.

Дівчинка 11 років захопилася сталкерами і почала писати оповідання. Якими вони були?

Візуальне оформлення тексту важливе для легкості сприйняття написаної інформації, але нажаль, я часто бачу, що іноді автори зовсім з цим не заморочуються. Чому? Байдужість, лінь, незнання?

Знову заглиблюємося в створення персонажа разом з Novel Factory.

Персонаж — це не просто ім’я та зовнішність. Це його індивідуальність, втілена в життя між рядків. Важливість цієї унікальності визначається середовищем, у якому персонаж розвивається.

«Живі» персонажі надають історії глибини та правдоподібності, є каталізатором розвитку сюжету та читацьких роздумів. Але як створити таких персонажів?

Колись я клялася собі, що не буду писати детективи, а потім щось пішло не так.

В грудні буде 15 років моєму творчому життю. Я пройшла довгий шлях від коротких оповідань з примітивними сюжетами та пласкими героями до чогось, що можна назвати літературою. Що допомогло мені писати краще?

Стівен Кінг казав, що його улюблена книга з ним написаних — це остання завершена. Про «Морозну повню в Оак-роу» я так сказати не можу. Проте…