байдужість

допоки я — сонце, ти поруч.
в момент, як стаю мерзлим снігом, — вже ні.
не можу збагнути причини цього.
а може, тобі просто похуй?

якщо уже так, — я прийму, прямо тут.
але попрошу: не турбуй мене більше.
тебе я не грітиму сонця теплом
і більше не буду я грішна.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
jinikamin
jinikamin@jinikamin

мистецтво створює несказанне

109Прочитань
0Автори
2Читачі
Підтримати
На Друкарні з 4 вересня

Більше від автора

  • зупинися!

    передихни.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається