допоки я — сонце, ти поруч.
в момент, як стаю мерзлим снігом, — вже ні.
не можу збагнути причини цього.
а може, тобі просто похуй?
якщо уже так, — я прийму, прямо тут.
але попрошу: не турбуй мене більше.
тебе я не грітиму сонця теплом
і більше не буду я грішна.
зухвало й тільки так
надто буденно для творчості
передихни.
Прокинувшись зранку я не повірив своїм очам. Не може бути, щоб світ так сильно перемінився за ніч. Лише вчора я відчував тяглість і смуток, спостерігаючи вигорання оточуючого середовища - осінь. А вже зараз ця меланхолійна жовтизна змінилася білосніжним спокоєм
Нехай бандура то, або ж фортепіано,
Один з моїх перших віршів написаний українською мовою,присвячений моєму коханому.
Прокинувшись зранку я не повірив своїм очам. Не може бути, щоб світ так сильно перемінився за ніч. Лише вчора я відчував тяглість і смуток, спостерігаючи вигорання оточуючого середовища - осінь. А вже зараз ця меланхолійна жовтизна змінилася білосніжним спокоєм
Нехай бандура то, або ж фортепіано,
Один з моїх перших віршів написаний українською мовою,присвячений моєму коханому.
