пустота успіху

мені дуже пусто від звершень і прагнень.
мені дуже важко сприймати цей світ,
крізь призму спокуси й значних перекладин,
які дуже часто спиняють мій біг.

і як би я швидко їх не оминала,
вони ставлять підніжку в невдалий момент.
я падаю знову, і згадую іскри,
що летіти востаннє з розбитих очей.

мене це ламає й провокує ридати,
а опісля ще думати сотні ночей —
де я помилилася і чому так все сталось,
та в чому проблема сотень інших речей?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
jinikamin
jinikamin@jinikamin

мистецтво створює несказанне

222Прочитань
1Автори
4Читачі
Підтримати
На Друкарні з 4 вересня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • v.b | MCMXCIV - MCMXCVI | цикл “uranus“

    Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Мантри пост-року

    Ще коли голова не відсвіжилась від мозкових інтерпретацій подій, яким навряд чи судиться статись і які ми забуваємо за декілька секунд після пробудження, задивлятись на вибрики січневих світанків – суцільне задоволення, зокрема для очей, котрим треба споживати подібні картини.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • “ Будка цегляна “

    Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (2)

Якщо звершень немає, то як може бути не пусто?

Вам також сподобається

  • v.b | MCMXCIV - MCMXCVI | цикл “uranus“

    Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Мантри пост-року

    Ще коли голова не відсвіжилась від мозкових інтерпретацій подій, яким навряд чи судиться статись і які ми забуваємо за декілька секунд після пробудження, задивлятись на вибрики січневих світанків – суцільне задоволення, зокрема для очей, котрим треба споживати подібні картини.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • “ Будка цегляна “

    Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія