Лірична Поезія
99 довгочитів99Довгочитів
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиЗалишили оплесків 1
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиЗалишили оплесків 2
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 теми
Теми цього довгочиту:
Вірші та ще 3 теми
v.b. | Ґаттака | цикл “Ґаттака“
Сповідь людства, яке забагато жило. Ми успадкували лють, страх і ненависть — і назвали це честю. Цей вірш про цивілізацію, що спершу шукала сенс, а тепер просто вбиває, бо не знає, що ще робити.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | phantasma | цикл “Ґаттака”
Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”
Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | I | цикл “Ґаттака”
Цей вірш — про людину, що дивиться на власний хаос так само, як на шторм за вікном: знає, що море зруйнує все навколо, але найважливіше — не втратити себе серед бурі, часу й зірок, що гаснуть, як і роки.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 теми
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиv.b | планетарій згаслих сонячних систем | цикл “протиріччя”
Цей вірш — про тихе дорослішання крізь втечі й марення. Про спогади, що старіють разом з тобою, нагадуючи: навіть якщо все мине, здатність любити і сміятись попри тривогу — єдине, що тримає людину живою.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 теми
Теми цього довгочиту:
Лірична Поезія та ще 4 темиv.b | -I | цикл “протиріччя”
Про самотність під чужим небом, коли слова марні, а думки — сильніші за страхи. Це вірш про те, як пережити згасання й почати з нуля: у темряві впізнати тепло, у хвилях — спокій, і зрештою згадати, з чого ти зроблений.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | N | цикл “протиріччя”
Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | сон | цикл “асиметрія”
Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | статика та істмен кодак | цикл “асиметрія”
Цей текст про дешевий блиск, під яким нічого немає. Про стерильну святість, що смердить фальшем. Про те, як легко бути «правильним» на камеру і як мало це важить. І про тих, хто не міняє шкіру під чужий тренд — навіть якщо залишиться чорною плямою на плівці.
Теми цього довгочиту:
Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.
Поезія та ще 3 темиv.b | . | цикл “асиметрія”
Швидкоплинність життя в заплутаних дорогах і короткому полум’ї людських доль. Ми спалахуємо, як сірники, залишаючи після себе лише попіл і тихе прохання: пам’ятайте, що ми горіли.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | вчися літати | цикл “асиметрія”
Сон-спогад, де друзі стають примарами, дерева — свідками, а кожен кадр — спроба зрозуміти себе. Алебарди, руїни й зламані лінзи ведуть крізь хаос втрат і прощення. Це падіння в себе, де навіть мовчання має звук, а згадка — вагу кулі.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | xxx | цикл “асиметрія”
Інтимна нічна сповідь, де любов перетворюється на тишу, а щирість — на прокляття. У цьому вірші зустрічаються чуттєвість і саморуйнування, коли ніжність стирається грозами вини, а прагнення кохання стає джерелом внутрішньої катастрофи.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | end of Martin | цикл “асиметрія”
Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.
