Збираю по клаптикам тіні
Мене вже нема на осонні, Я — темрява, млява і сіра. Гойдаюсь у зотлілім безсонні, Схиляюсь униз, мов сокира.

Мене вже нема на осонні, Я — темрява, млява і сіра. Гойдаюсь у зотлілім безсонні, Схиляюсь униз, мов сокира.
А що таке кохання, я так і не зрозумів. Людина, яку я кохав, стільки давала мені шансів, що я так безглуздо їх втратив, і вона рахує, бачить мене як ворога. Може, діло в мені. Я навчився з цією людиною багато чого і побачив, що кохання не як в голлівудських фільмах, майже
Я хочу до неї. Хочу повернути все назад, хочу бачити її закоханий погляд, знову відчувати дотик її рук і присутність. Але між нами будуть кілометри... Якби можна було щось змінити, повернути її – я би віддав усе.
Хочеться завершити саме тут. Її історію, але не її життя. Кінець не завжди означає відсутність початку чогось іншого. А шлях до прийняття, ніколи не закінчується на одному лише рішенні. See you soon 😉
Продовження історії Олівії. Наступні спроби знайти спасіння в стосунках, голос батька у її голові та початок шляху до самопорятунку.
Ця історія про дівчину, яка все своє життя бореться із травмами минулого й теперішнього. Про дівчину, якою я неймовірно пишаюсь.
У сучасному світі, де нас оточує безліч думок про те, як важливо мати підтримку та оточення, що надихає, варто запитати: чи справді вам потрібна підтримка, щоб досягти успіху? Чи може самотність виявитися потужним інструментом для досягнення цілей?
Занурення в самотність: відкрийте силу тиші для творчості. Досліджуйте, як періоди ізоляції допомагають розвивати ідеї та зосереджуватися на своєму внутрішньому світі.
"Близько опівночі очікується сніг"- пролунало зі старого приймача. Дивно, адже з тих пір, як Він опинився зачиненим в цій хижі, єдиними звуками лишалися електромагнітні перешкоди.
Суспільство, успіх та вибір – це три причини особисто моєї самотності, такої рідної, що й не хочеться виходити із цього стану.
Коли ти фрілансер(ка), глибоко в душі ти завжди самотній, навіть якщо маєш родину, друзів і непогані замовлення з гарних компаній. Проблема в тому, що ...
Моменти переходу болючі і неприємні. Ти сама, ти завжди сама. Нема на кого покластися, кому довіритися. Повна свобода дій, але ти наче в клітці. Розгубленість, втома, близька до зневіри, що затуляє собою світ, маскує можливість втечі.
BEEF ‒ це десяти серійна ворожнеча з присмаком екзистенційного пошуку або чому необхідно хоч іноді повертатись обличчям до себе.
Бідний студент
лікую душу творчістю