Продовження історії Олівії. Наступні спроби знайти спасіння в стосунках, голос батька у її голові та початок шляху до самопорятунку.
Продовження історії Олівії. Зустріч із її порятунком або цілковитою згубою. Будь-які співпадіння є випадковими і все написане - це політ уяви автора. Даний текст не закликає до намірів втілити щось із написаного в реальності. Дякую🙏
Ця історія про дівчину, яка все своє життя бореться із травмами минулого й теперішнього. Про дівчину, якою я неймовірно пишаюсь.
Постійна апатія та депресія є одними з найбільш поширених психологічних проблем. Важливо зрозуміти, що апатія та депресія є сигналами організму про необхідність звернути увагу на свій емоційний стан.
Вірш про те, що життя має кінець, і раніше обривати його через проблеми немає сенсу, адже смерть забере все: і смуток, і радість. Живи, навіть якщо важко, бо життя може ще усміхнутись.
Привіт, я Віка і я маю психічний розлад Вже більше 4 років я активно займаюсь своїм психічним здоров'я. За цей часом в мене часто змінювався діагноз, але наразі - клінична депресія.
Особистий досвід депресивного епізоду, написаний з краплею гумору та побажанням усім, хто зараз не у найкращому своєму психологічному стані, скоріше одужати:)
Акастазія - це неврологічний розлад, який характеризується нездатністю сидіти нерухомо або стояти протягом тривалого періоду часу. Люди з акастазією відчувають нестримне бажання ходити або рухати ногами.
Наче, ось... бери і насолоджуйся, чого стримуєш себе? Але швидкоплинність життя, як і передчасне цвітіння бузку на початку квітня, б'є боляче.
Як часто ви ставите собі діагнози або чуєте, що їх ставлять інші?
Мій діагноз: клінічна депресія середнього ступеня важкості та обсесивно-компульсивний розлад. З останнім я живу з дитинства, лише прояви регулярно змінюються або з'являються нові. Як ми разом з лікарем визначили, депресія ходила зі мною кілька років, але за останній рік стрімко..
4 ночі… Як завжди, я думаю про беззмістовність життя, яку глушу антидепресантами, роботою і музикою.
Благаю любий читачу лиш не суди. Я щиро відкриваюсь перед вами, вливаючи думки і біль сюди.
Для тих хто в танку: ПТСР — пост травматичний стресовий розлад. Виникає внаслідок подій, котрі ушкоджують психіку. Це бойові дії, аварії…
Зараз я торкаюсь дуже важкої теми, і прошу вас розуміти що я ділюсь власними думками, не закликаю до будь-яких дій.
В житті кожного з нас бувають моменти, коли здається, що нічого не виходить і все йде не так, як хотілося б.
Що ми з вами знаємо про депресію? 🤔
Хочу торкнутися теми про енергію. І це не щось метафоричне, а прямому сенсу енергію на дію встати, сходити в туалет, душ, поснідати тощо.
Колись я напишу свою книжку)
Не хочу ховати і ховатись
