Друкарня від WE.UA

Для чого життя

В душі пустота.

Пишу слова.

Смак життя.

Замінило вино.

Замість спогадів.

Дивлюсь кіно.

Єдина пригода.

В голові непогода.

Та все, що лишилось.

Це примари минулого.

Що танцюють.

На кістках сьогодення.

Та співають.

Яке майбутнє даремне.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мартенсит
Мартенсит@fuflas we.ua/fuflas

5Довгочити
41Прочитання
1Підписники
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Не почую тих слів

    Не веселий віршик

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • В серці діра

    Самі придумайте як це описати

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Зі смутком на перегонки

    Аматорський вірш про втрачене щастя та та крик душі

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Це також може зацікавити:

  • “ Руки матері “

    У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Агов | цикл “абразія“

    Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • “ Руки матері “

    У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Агов | цикл “абразія“

    Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія