Коли підходиш до краю ночі,
Ступаєш через поріг,
Я помолюся за твої очі,
За твій безтурботний сміх.
Тримайся, пташко, як буде тяжко,
І випий бокал вина.
А хочеш - випий до дна всю пляшку,
Не тво́я у тім вина.
Завжди прекрасне іде невчасно,
І далі вже - клич, не клич...
Удень так радісно, тепло, ясно,
Та завжди приходить ніч.
Здери шпалери, ножі - у двері,
І посуд увесь побий.
Кричи, сварися, убить грозися,
Сльозами весь дім залий.
Нехай до біса ідуть сусіди -
Пали цей обридлий хлам!
Роки-каліки і інваліди -
Пішли вони всі к хYям!
Не треба лірик - кажи свій вирок -
У петлю піду на раз!
Аби не сіра, пуста мовчанка...
Аби не "усе гаразд"...
