Сумнів

коли не легко,

коли самотньо,

писав на стінах

печер холодних

безвісний предок,

і знав напевне,

що непотрібні

старання ревні.

та час спливає,

віки проходять,

і із тремтінням

в пітьму заходить,

ліхтар вмикає

нащадок дальній.

і завмирає.

і шок сакральний...

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Максим Сальва
Максим Сальва@maxsalva

1.5KПрочитань
4Автори
21Читачі
Підтримати
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Митцю

    Сучасникам так різав око

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • “ Біль “

    відчуття болю та ностальгії, коли говорять про батьківські традиції та святкові моменти. важливості віри, звертаючись до слів янгола, які несуть надію та підтримку. дитя, що не піддається зневірі, символізує майбутнє і розповідає про місце, де панують доброта і гармонія.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Біль “

    відчуття болю та ностальгії, коли говорять про батьківські традиції та святкові моменти. важливості віри, звертаючись до слів янгола, які несуть надію та підтримку. дитя, що не піддається зневірі, символізує майбутнє і розповідає про місце, де панують доброта і гармонія.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія