Сучасникам так різав око
Його небритий лисий сонях,
Що він відрізав собі вухо
Й ходив з пов"язкою на скронях.
Аби не слухать більше вухом,
Що кажуть різні Вані й Клави.
Тож інколи ніж біля вуха
Стає стежинкою до слави. = )))
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 16 квітня
Більше від автора
Вам також сподобається
Доля родин після репресій
Там, удома, на землях безбатчених,Вітер ніс порожнечу й жах,Вороги їхні хати спалили,А їхні імена стерли в прах.На полях, де колись сміялися,Де жнива золоті цвіли,Лиш мовчання стояло, мов кам’яне,Лиш мовчання, мов тіні війни.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
ВіршіЗайвий баласт (із циклу “Есе про все”)
Заходжу до салону місцевого автобуса, всі сидіння зайняті, лише прохід вільний.
Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.Теми цього довгочиту:
Гумор
