Сучасникам так різав око
Його небритий лисий сонях,
Що він відрізав собі вухо
Й ходив з пов"язкою на скронях.
Аби не слухать більше вухом,
Що кажуть різні Вані й Клави.
Тож інколи ніж біля вуха
Стає стежинкою до слави. = )))
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 16 квітня
Більше від автора
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
Поезія“ Садиба “
Опис прогулянки по садибі, яка має особливе значення, оскільки пов'язана з пам'яттю про когось, хто там колись перебував. Згадки про моменти творчості, пошуку нових шляхів і відчуття втрати.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяВона дарувала йому ключі
Вона дарувала йому ключі, Від щастя, голови і від будинку, Від недр своєї душі… Або лише їх половинку… Дарувала пафосні золоті,Дивні, різблені сріблясті,Вони сміялись від душі…Він називав її «Двері до щастя».
Теми цього довгочиту:
Вірші
