Сучасникам так різав око
Його небритий лисий сонях,
Що він відрізав собі вухо
Й ходив з пов"язкою на скронях.
Аби не слухать більше вухом,
Що кажуть різні Вані й Клави.
Тож інколи ніж біля вуха
Стає стежинкою до слави. = )))
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 16 квітня
Більше від автора
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
Віршіу кожного свій шлях
про страждання через стандарти, очікування, чужі думки
Теми цього довгочиту:
Вірші“ Дні далекі “
Історія вірша проста, любов і ще раз любов. Прохання про дотики та близість в одну секунда і до вічної днини. Спогади про дарування дрібниці у відстань, але такої дорогої - що відшукає на відстані кілометрів
Теми цього довгочиту:
Поезія
