Сучасникам так різав око
Його небритий лисий сонях,
Що він відрізав собі вухо
Й ходив з пов"язкою на скронях.
Аби не слухать більше вухом,
Що кажуть різні Вані й Клави.
Тож інколи ніж біля вуха
Стає стежинкою до слави. = )))
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 16 квітня
Більше від автора
Вам також сподобається
v.b | Лицарське кредо | цикл “абразія“
Не мантра героя й не крик переможця. Це — тиха обітниця любові, що вчить тримати не лише меч, а й душу. «Лицарське кредо» — про силу, яка ніколи не ставить себе вище, але завжди стоїть поруч. Про слово, що оберігає краще за зброю.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
ПоезіяЗавжди ніколи не пізно.
Завжди ніколи не пізно обійняти своїх коханих та буди поруч, щоб захистити.
Теми цього довгочиту:
Поезія
