Митцю

Сучасникам так різав око

Його небритий лисий сонях,

Що він відрізав собі вухо

Й ходив з пов"язкою на скронях.

Аби не слухать більше вухом,

Що кажуть різні Вані й Клави.

Тож інколи ніж біля вуха

Стає стежинкою до слави. = )))

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Максим Сальва
Максим Сальва@maxsalva

1.3KПрочитань
4Автори
21Читачі
Підтримати
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Сумнів

    коли не легко,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • серце🫀

    він кохав її нестримно і не втомно

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • З поглядом до ребер

    Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Шкірозамінник

    Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • серце🫀

    він кохав її нестримно і не втомно

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • З поглядом до ребер

    Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Шкірозамінник

    Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]

    Теми цього довгочиту:

    Вірші