
Сучасникам так різав око
Його небритий лисий сонях,
Що він відрізав собі вухо
Й ходив з пов"язкою на скронях.
Аби не слухать більше вухом,
Що кажуть різні Вані й Клави.
Тож інколи ніж біля вуха
Стає стежинкою до слави. = )))
Сучасникам так різав око
Його небритий лисий сонях,
Що він відрізав собі вухо
Й ходив з пов"язкою на скронях.
Аби не слухать більше вухом,
Що кажуть різні Вані й Клави.
Тож інколи ніж біля вуха
Стає стежинкою до слави. = )))
Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…
Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]
Вона залишила по собі спогад, Маленьку валізу нових думок, Чому так важливо впізнати дотик, Серед інших речей…інших жінок…
Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]