Митцю

Сучасникам так різав око

Його небритий лисий сонях,

Що він відрізав собі вухо

Й ходив з пов"язкою на скронях.

Аби не слухать більше вухом,

Що кажуть різні Вані й Клави.

Тож інколи ніж біля вуха

Стає стежинкою до слави. = )))

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Максим Сальва
Максим Сальва@maxsalva

1.5KПрочитань
4Автори
21Читачі
Підтримати
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Лицар

    Кажуть, він не закладав храмів,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Сумнів

    коли не легко,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Старий Кит

    Дихати не можу, щось здавило груди

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Емоції як психічна енергія: страх, агресія, Полікарп

    У цьому есе я розглядаю ідею емоцій як різновиди станів психічної енергії, що змінюють форму, але не зникають. Як і в законі збереження енергії, в ізольованій системі, вона постійна. Чи є людство, планета, Всесвіт дійсно ізольованими? Це інше питання. Поки, почнемо з початку...

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Старий Кит

    Дихати не можу, щось здавило груди

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Емоції як психічна енергія: страх, агресія, Полікарп

    У цьому есе я розглядаю ідею емоцій як різновиди станів психічної енергії, що змінюють форму, але не зникають. Як і в законі збереження енергії, в ізольованій системі, вона постійна. Чи є людство, планета, Всесвіт дійсно ізольованими? Це інше питання. Поки, почнемо з початку...

    Теми цього довгочиту:

    Психологія