Запрошую вас прочитати мою збірочку двомісячної давнини.
Тут зібрані вірші, які я написав для своєї вже колишньої дівчини. Писались вони, як подарунок їй на Різдво. Писались вони з певними обмеженнями у часі, тож можуть бути огріхи.
1) Поцілунок
Я хочу стати чимось стабільним та сталим в твоєму житті.
В твоєму хаотичному бутті, я хочу стати краплею залежности та спокуси.
Зроби мені на шкірі ще більше рубців,
Я хочу бути увесь окутаний в тобі.
Ти мій ніж, об який я ріжусь,
Ти моє лезо, яким я голюся та шкоджу собі.
Поріж мою шкіру та залиш рубці.
Мені подобається стікати твоєю кровʼю.
Я хочу залишити свій спадок в твоїй душі,
Я хочу показати тобі - свою справжню любов.
Дай мені доступ до своєї душі та
Я зроблю тебе щасливою, знов.
Зроби так, щоб сигаретний дим,
З твоїх губ - дув мені прямо в очі.
Залиш свій спадок і в моїй душі.
Просто візьми та затули мені рота.
2) Не про квіти
Хочу написати про тебе в пʼяному стані
Щоб хризантеми в моєму саду зацвіли.
На удобреному ґрунті серед зими.
Щоб навесні не померли вони від роси.
Не бояться вони холоду та сніг їм не страшний,
Їхній сезон восени та на початку зими.
Мої ж хризантеми полюбляють весну,
Їм страшний: й холод, й мряка,
Але я їх спасу.
3) Navigli
Тобі подобається цей міст?
Що? Я не почув.
Так подобається чи ні? Я тебе не чую.
Почуй мої слова через хвилі каналу.
Цей міст напевно так високо, що вводить мене в оману.
Так подобається він тобі чи ні? Не викликай відразу.
Я його обожнюю, але боюсь з нього впасти.
Поки ти стоїш тут зі мною, то я не боюсь висоти.
Я боюсь лише впасти.
4) В кишені
Замерзлі руки, перебіг до крамниці.
Тримаючи тебе за руку - неможливо замерзнути.
Не побоюся я Бога та скажу: ти гаряча.
Ти гаряча: й душею, й тілом та в усіх іпостасях.
В кишені твоїй я мов вдома, тут усі безголосі
Не відпускай мою руку, бо залишусь я босим.
Не бійся, не втечу. Й тікати не планую,
Ти забираєш в мене те,
Що кличуть втомою.
Зачини хвіртку та не відпускай мене назовні,
Мені приємно тут перебувати.
Та мені, подобаються твої доторки.
5) Не рутина
Йди, рухайся, не здавай обертів.
Ти зміниш світ, ти вже змінюєш людей.
Не зупиняйся, дихай та живи.
За твоєю персоною йтимуть мільйони.
Я впевнений, я знаю, я вірю тобі .
Ти мене змінила, я іду за тобою.
Ти мій кришталь тендітний та ламкий,
Але гаразд вже. Це непросто.
Усім ти хочеш здаватись міцним.
Так, ти міцна, але не зовсім.
Може, я й сам такий,
Але цього не визнаю.
Одним словом, живи.
Ти мені важлива, як ніхто.
6) Лисичка
Цьогоріч найтепліша зима,
Адже в ній зʼявилась вона
Зʼявилась і не втекла -
Зимня тваринка моя.
Має різнокольорове хутро вона,
Хижачка моя:
Чи то чорне, чи то блакитне,
А інколи буває навіть сіре.
Подобається мені вона,
Ця тваринка чудна.
Втамовує мені подих,
Не лякає своєю природою.
Цьогоріч найтепліша зима,
Адже в ній зʼявилась тваринка моя.
Різнобарвна та невтомна,
Вилізла зі своєї берлоги.
Спокушає своєю яскравістю мене вона,
Любима тваринка моя.
Цьогоріч найтепліша зима.
7) Перший аркуш
Ти граєш, так само, як вино
Шумуєш, збуджуєш, а…
Ось воно.
Ідентичні ми душі, розділені долею.
Ми нарешті зустрілися.
І як тобі воно?
Пограйся зі мною,
Покажи на що ти здатна.
Я не такий вже й хтивий,
Але з тобою безглядно.
Затягни мене у ліжко,
Покажи свою пристрасть.
Я занадто прямий,
Зупини мене своїми вистрілами.
Твоя тепла шия, мої холодні руки.
Поєднались ідеяльно, так само, як і наші душі.
Розтягни мені сорочку, посмикай мої ґудзики.
Я занадто живий, а ти стікаєш воском.
Палаюча свічка, робиш мені боляче.
Я повинен страждати, але насолоджуюсь.
Ми вже на межі, ти палаєш ясним полумʼям.
Маленький подих і все, ти задмухла.
Палаюча ніч скінчилась - твоїм ладним поглядом.
8) Танець трупа
Моя імʼя с твоїх губ звучить як поезія.
Щоразу як чую його, то у мене амнезія.
Бракує мені твоїх подихів, симфонії твоїх губ монолітних.
Вимови ще раз, імʼя моє - мені рідне.
Поклич мене до себе,
Подзвони мені як зможеш.
Я хочу почути своє власне імʼя,
Від губ твоїх мармурових.
Залишаєш на мені плями,
Що разу як кажеш його.
Коли дихаєш і думаєш,
То я все ще чую його.
Мені це приємно,
Чути його від тебе.
І навіть знаєш,
Приємно - це чути саме від тебе.
Заполучиш усього мене та я тобі віддамся,
Тільки будь ласка, клич мене:
Моїм же власним імʼям.
9) Цигарниця
Ти мені сказала: не кури.
Я після цього не брав сигарети до рота.
Було мені дивно жити без тебе і цигарів,
І далебі, усе було не так добротно.
Дала ти мені свою запальничку,
І сказала: не кури.
Не зрозумів я твого цього ходу,
Але не брав й надалі сигарети до рота.
Підніс я циферблат годинника
І побачив 4:00.
Не буду я більше курити.
Хоча, розділятиму сигарети - тільки з тобою.
10) Присвятив цьому життя
Стались зміни, щось змінилось.
Я не розумію. Як?
Щось зі мною не так.
Це не той параграф, який я читав.
Я боявся бути переписаним,
А виходить переписав себе сам.
Дозволив твоєму впливу змінити себе,
Не те щоб я про це шкодував.
Навіть навпаки, я радий цьому,
Я почуваю себе краще.
Замісць того, щоб кривдити инших,
Обираю я шлях поваги.
Ти змінила мене так само, як відкриття вікна змінює темну кімнату.
11) Коли відлюдник відчув сум
Я тебе кохаю, але завше кажу що люблю.
Не потрібні мені гори чи пагорби,
А всього-навсього крихта твоєї уваги.
Монолітом чи опудалом я стою,
Відлякую гав від нашого сховку.
Я ціную твої спроби дати мені догляд,
Але радше отримавши, себе за це цураюсь.
Мені подобається з тобою бути звичним, ”сильним“,
Але й хочеться вивернути свою слабкість.
Одним словом, ти мене зрозуміла,
Ти мене і так вже читаєш.
Тим паче, я теж тебе намагаюсь розуміти,
А ще:
Я тебе щиро кохаю!
12) ***
Будь ласка. Тримайся за мене.
Будь зі мною, прошу.
Не залишай мене та дай мені побути,
Бодай ще 10 хвилин поруч з тобою.
Моя шкіра твердіє без твоїх поцілунків,
Мої вуха гниють без твоїх лагідних промов.
Поцілуй мене та скажи щось на вушко.
Тільки тихо, щоб ніхто з прохожих не підійшов.
Я хочу, щоб ти говорила тихо, тому що мене приваблює твій пошепт.
Як ти кажеш мені на вушко, що добре мене бачиш збоку.
Як дзюрчиш про свої думки і примхи. Я без цього вже не можу.
Як закінчиш, то перейдем до чогось нового, а загалом.
Я тебе краще бачу збоку, аніж ти мене
І не хочу влаштовувати тобі свавілля,
І бути пустим.
Тому пропоную забути про мою скорботу.
13) Флякон
Я намазав бальзамом твої губи,
Бальзам з мʼятою та ноткою пікантности.
Ти до нього вже звикла,
Тож на твоєму обличчі
Не ворухнулось жодного мʼязу.
До тебе не доходило, що я хотів зробити,
Твої думки тинялися по колу.
Я попросив тебе надути губки, ти це зробила.
І лише після цього, ти усе усвідомила.
Я поцілунком взяв і злизав увесь бальзам
З твоїх тендітних губ,
А далі я мало що памʼятаю,
Але кінець мені сподобався.
14) Останній
Пишу останні строфи про своє кохання,
Принаймні останні в цьому сезоні.
Не маю на увазі, що я тебе залишаю,
А те що безмежно люблю.
Тримав свої очі відчиненими та писав вірші.
Напевно, я ідіот, але який.
Зумів здолати цю страшну негоду.
Відчуваю я шалену втому, але й водночас задоволений.
Федорчак-Янчуков Максим
