В серці діра

В серці діра,

Як в морі вода,

Стала частиною мене.

В агонії минають роки,

Та вперед ведуть мене ноги.

Куди ж я йду?

Навіщо я йду?

По лезах танцюючи,

До смерті крокуючи.

Сміюся я,

Та не тому що смішно,

Тому що боляче!

Чому ж не кричу, не плачу?

Бо ніхто цього не побачить!

Під маскою посмішки

Кровоточить діра.

Колись це побачать,

Та мене вже нема.

(Останнім рядком було сказано про зміни людини, а не трагічний кінець хоча кожен може вільно інтерпретувати по своєму.)