В серці діра,
Як в морі вода,
Стала частиною мене.
В агонії минають роки,
Та вперед ведуть мене ноги.
Куди ж я йду?
Навіщо я йду?
По лезах танцюючи,
До смерті крокуючи.
Сміюся я,
Та не тому що смішно,
Тому що боляче!
Чому ж не кричу, не плачу?
Бо ніхто цього не побачить!
Під маскою посмішки
Кровоточить діра.
Колись це побачать,
Та мене вже нема.
(Останнім рядком було сказано про зміни людини, а не трагічний кінець хоча кожен може вільно інтерпретувати по своєму.)
Не веселий віршик
Аматорський вірш про втрачене щастя та та крик душі
Декілька віршів від аматора початківця
Три снігові кульки можуть налякати? Який сміх. Процес ліплення сніговика викликає радість, відчуття свят. Але навіть цей усміхнений товстун здатний принести лихо.
Цю казку я написала в перший рік війни для своїх майбутніх онуків :) Це - сучасна українська казка для дітей (і дорослих), наразі публікую її початок
Три снігові кульки можуть налякати? Який сміх. Процес ліплення сніговика викликає радість, відчуття свят. Але навіть цей усміхнений товстун здатний принести лихо.
Цю казку я написала в перший рік війни для своїх майбутніх онуків :) Це - сучасна українська казка для дітей (і дорослих), наразі публікую її початок
