Почалася процесія,
Церковний цей спів.
Нещасна трагедія.
Не почую тих слів,
Та квітів довкола
Немов у ві сні.
Коли ж я прокинуся?
Іду в далечінь.
Минають хвилини,
Закопують домовину,
Кладуть троянду,
Та все забувають.
Колись ще згадають.
Почалася процесія,
Церковний цей спів.
Нещасна трагедія.
Не почую тих слів,
Та квітів довкола
Немов у ві сні.
Коли ж я прокинуся?
Іду в далечінь.
Минають хвилини,
Закопують домовину,
Кладуть троянду,
Та все забувають.
Колись ще згадають.
А для чого?
Самі придумайте як це описати
Аматорський вірш про втрачене щастя та та крик душі
У відокремленому будинку, розташованому біля лісу, мешкає таємничий лялькар. Щороку він запрошує ексклюзивних глядачів на своє незвичайне шоу.
Є дороги, що ведуть у завтра, і є ті, що губляться в зорях. Цей вірш — про наші кроки, сумніви й мовчання на перехрестях життя.
У відокремленому будинку, розташованому біля лісу, мешкає таємничий лялькар. Щороку він запрошує ексклюзивних глядачів на своє незвичайне шоу.
Є дороги, що ведуть у завтра, і є ті, що губляться в зорях. Цей вірш — про наші кроки, сумніви й мовчання на перехрестях життя.