Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

Не почую тих слів

Почалася процесія,

Церковний цей спів.

Нещасна трагедія.

Не почую тих слів,

Та квітів довкола

Немов у ві сні.

Коли ж я прокинуся?

Іду в далечінь.

Минають хвилини,

Закопують домовину,

Кладуть троянду,

Та все забувають.

Колись ще згадають.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мартенсит
Мартенсит@fuflas

33Прочитань
2Автори
1Читачі
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Для чого життя

    А для чого?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • В серці діра

    Самі придумайте як це описати

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Зі смутком на перегонки

    Аматорський вірш про втрачене щастя та та крик душі

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • Костер і той, що досі я

    Не страшися холодної ночі. Підійди до кострику, зігрійся. І пам'ятай, ти не один. Бо для себе ти найкращій друг, спасіння й опора.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Недокохання

    Его твоє — моя страшна примара.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Сенс

    На страті, в кінці...

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Костер і той, що досі я

    Не страшися холодної ночі. Підійди до кострику, зігрійся. І пам'ятай, ти не один. Бо для себе ти найкращій друг, спасіння й опора.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Недокохання

    Его твоє — моя страшна примара.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Сенс

    На страті, в кінці...

    Теми цього довгочиту:

    Вірші