Почалася процесія,
Церковний цей спів.
Нещасна трагедія.
Не почую тих слів,
Та квітів довкола
Немов у ві сні.
Коли ж я прокинуся?
Іду в далечінь.
Минають хвилини,
Закопують домовину,
Кладуть троянду,
Та все забувають.
Колись ще згадають.
Почалася процесія,
Церковний цей спів.
Нещасна трагедія.
Не почую тих слів,
Та квітів довкола
Немов у ві сні.
Коли ж я прокинуся?
Іду в далечінь.
Минають хвилини,
Закопують домовину,
Кладуть троянду,
Та все забувають.
Колись ще згадають.
А для чого?
Самі придумайте як це описати
Аматорський вірш про втрачене щастя та та крик душі
Не страшися холодної ночі. Підійди до кострику, зігрійся. І пам'ятай, ти не один. Бо для себе ти найкращій друг, спасіння й опора.
Не страшися холодної ночі. Підійди до кострику, зігрійся. І пам'ятай, ти не один. Бо для себе ти найкращій друг, спасіння й опора.