Почалася процесія,
Церковний цей спів.
Нещасна трагедія.
Не почую тих слів,
Та квітів довкола
Немов у ві сні.
Коли ж я прокинуся?
Іду в далечінь.
Минають хвилини,
Закопують домовину,
Кладуть троянду,
Та все забувають.
Колись ще згадають.
А для чого?
Самі придумайте як це описати
Аматорський вірш про втрачене щастя та та крик душі
На картковому столі, розгорнулась гра, Життям називається вона, така дивна і бентежна.
У кожного бувають страхи. Хтось боїться темряви, хтось клоунів, хтось – самотності… А хтось – чистого аркуша. Так, сьогодні в нас звичайні балачки, які нічого не значать. Хоча можуть викликати дискусії.
На картковому столі, розгорнулась гра, Життям називається вона, така дивна і бентежна.
У кожного бувають страхи. Хтось боїться темряви, хтось клоунів, хтось – самотності… А хтось – чистого аркуша. Так, сьогодні в нас звичайні балачки, які нічого не значать. Хоча можуть викликати дискусії.
