Немає чого пити, а я пʼю
Вже довго пʼю, не забуваю їсти
Якщо захочеш - і тобі наллю
Знайди лиш місце, що б обом нам сісти
Розділимо з тобою ми удвох
Заївши спогадами з різними відтінками
Напій із переплетених думок
Життєвої, дуже міцної витримки
Ми будем весело з тобою хихотіти
Будем сміятись, заливаючись слізьми
Заплачемо, залишившись без втіхи
Поринувши у спогади весни
Напій цей не закінчиться ніколи
І їжі вдосталь матиму завжди
Воно все тут, воно усе навколо
Тобі лиш треба руку простягати
Процес скорботи складний і всепоглинаючий, і залежно від характеру втрати людям може бути дуже важко впоратися зі своїми емоціями після втрати когось, кого вони люблять.
Хоча, що це є вічність у наш час, коли ти можеш померти за долю секунди....
У 6 років я мріяла стати власницею ритуального бюро. Гадаю, на цьому наше знайомство закінчилось би, якби ми зустрілись в реальності.
Процес скорботи складний і всепоглинаючий, і залежно від характеру втрати людям може бути дуже важко впоратися зі своїми емоціями після втрати когось, кого вони люблять.
Хоча, що це є вічність у наш час, коли ти можеш померти за долю секунди....
У 6 років я мріяла стати власницею ритуального бюро. Гадаю, на цьому наше знайомство закінчилось би, якби ми зустрілись в реальності.
