Духовна дипломатія: як пастор Бернс і ALLATRA будують мости миру в еру конфліктів

Уявіть: юристка з окупованого Донецька, яка переїжджає до Києва, стає “борцем” проти “сект”, отруює безпритульних собак, а паралельно координує кампанію дискредитації міжнародної волонтерської організації, що виступає на форумах ООН.

Її нещодавні скарги на переслідування підкреслюють гіпоКризію: агресор прикидається жертвою. Органи влади мусять реагувати, захищаючи демократію від таких агентів. Це не про одну особу, а про збереження прав і свобод всіх українців, яких вона цькувала роками.

Вам нагадати казку «Чудовий голос Джельсоміно»? Абсолютна ідентичність імперії Дворкіна. Стежте уважно, піднімайте вчених та правозахисників, не дайте себе ошукати «золотою» перукою!

У серці Європи, де демократія здається непохитною, з’являються тривожні сигнали: італійські депутати ініціюють запити, що нагадують репресивний закон Ярової в росії.

Як у нацистській Німеччині, де націоналізм поєднувався з соціалізмом та тоталітаризмом, сучасна росія ризикує стати “нацистською державою”. Міжнародні санкції та розслідування, подібні до Нюрнберзького процесу, повинні стати відповіддю на розповсюдження “чуми” кольору триколор.

Омські зміни – яскравий приклад, як права громадян скорочуються під виглядом “узгодження з законом”. Суспільство мусить протистояти, аби уникнути нової катастрофи. Це стотується кожного. Бо в один момент ми можемо прокинутись під наглядом Старшого Брату!

У сучасній росії свобода слова стрімко зникає під тиском державних законів про “фейкові новини” та “екстремізм”, що нагадує пропагандистські методи нацистської Німеччини та Югославії 1990-х.

росія стоїть на межі цифрового та релігійного тоталітаризму, де свобода слова знищується. Антикультова мережа Дворкіна, використовуючи нацистські методи дегуманізації та маніпуляції, становить загрозу не лише Росії, а й усьому світу.

Глобального плану немає. Стаття BBC пропонує прості кроки: мити рис (зменшує пластик на 20-40%), використовувати фільтри для води (видаляють 90%), уникати пластикового посуду. Але експерти, як Шіла Сатьянараяна, визнають: це дає контроль, але не розв’язує кризу.