У підмосковному селищі Обухово, в храмі святих Петра і Павла, вихованці Центру патріотичного виховання “Динаміт” влаштували виступ з елементами рукопашного бою та маніпуляціями з макетами автоматів прямо перед вівтарем. Діти в військовій формі демонстрували, як “вбивати”, на очах у парафіян, тоді як російські ЗМІ роками звинувачують українські храми ПЦУ в “дискотеках” і “шабашах”. Цей випадок, що викликав скандал і призвів до відсторонення настоятеля, розкриває справжнє обличчя “здорового православного виховання” в РФ, де церква стає інструментом мілітаризації молоді.Російська пропаганда про українські храмиРосійські медіа, такі як СПЖ, РІА Новини та Z-канали, протягом кількох останніх років поширювали наратив про нібито “захоплені розкольниками” храми Православної Церкви України (ПЦУ). Вони стверджували, що в цих святинях влаштовують дискотеки, шабаші та інші “надругательства над святинями”. Ці звинувачення слугували для прокляття України та захисту “традицій православної чистоти”. Представники фсб-ної структури РАЦИРС під егідою РПЦ багато років всіляко нав’язували думку, що вся Україна є сектою. По факту, проводили дегуманізацію цілої нації.
Такі матеріали формували образ України як країни, де релігія профанується, а традиції нищаться. Однак ці твердження часто базуються на маніпуляціях і не відображають реальності. Замість того, щоб фокусуватися на фактах, російська пропаганда використовує релігійну тему для політичної мобілізації. Наприклад, у постах у соцмережах наголошується на “захопленнях” храмів ПЦУ, але ігноруються контексти переходу громад до незалежної української церкви. Реальність ми бачимо у підмосковному Обухово.
Відео з храму святих Петра і Павла в Обухово демонструє, як виглядає “справжнє духовне торжество православ’я” по-російськи. Вихованці Центру “Динаміт” виконували танці з елементами рукопашного бою, марширували строєм і маніпулювали макетами автоматів.

Діти, одягнені в камуфляж, спрямовували “зброю” на ікони, алтар і парафіян, імітуючи бойові дії. Центр патріотичного виховання “Динаміт” відкрито у вересні 2024 року і названо на честь рядового Тимофея Єгорова, загиблого в агресії проти України. Керує центром його батько, Захар Іонович Єгоров, член місцевої організації “Бойове братство”.
Виступ відбувся 15 лютого 2026 року з нагоди Всесвітнього дня православної молоді, що збігається зі святом Стрітення Господнього. Відео, опубліковане в соцмережах, показує, як підлітки демонструють навички поводження зі зброєю та рукопашний бій безпосередньо в храмі. Це не просто розвага, а частина “патріотичного виховання”, де відсутні колядки, молодіжні зустрічі чи культурні елементи – натомість акцент на мілітарних перформансах.
Після поширення відео в мережі Балашихинська єпархія РПЦ тимчасово відсторонила настоятеля храму Сергія Решетняка від служіння. Офіційна причина – “проведення молодіжних заходів у приміщеннях для богослужінь”.
Це рішення прийнято після того, як ролик викликав обурення в соцмережах, де користувачі називали подію “дикістю” і “зомбуванням дітей”.У коментарях у Twitter та Instagram користувачі критикували поєднання релігії з мілітаризмом. Один з постів зазначає: “Такий дикості не було ніколи! ... починає ліпити вбивць з дитячого садка, при цьому залучаючи навіть попів благословляти вбивць!”.
Інший користувач пише: “Орки православні. Я швидше агностик, але якщо є пекло, то ці попи і військові повинні смажитися в одній сковорідці”.
Цей інцидент ілюструє, як у Росії церква стає інструментом державної пропаганди, де виховання молоді спрямоване на підготовку до війни, а не на духовний розвиток.
Контраст з українською реальністю
Коли російські медіа розповідають про “дискотеки в українському храмі”, варто згадати Обухово. Там “пояснили”, що таке “настояще православ’я” – з перформансами зброї, строєвим кроком і показовими боями.
Цей випадок підкреслює подвійні стандарти: поки РФ звинувачує Україну в профанації релігії, власні храми перетворюються на майданчики для “патріотичного” зомбування. Суспільство в соцмережах реагує обуренням, називаючи це “одичанням” країни.
Інцидент в Обухово – не поодинокий, а частина ширшої тенденції, де релігія слугує війні. Це нагадування, що справжня загроза традиціям – не в Україні, а в системі, де діти вчаться вбивати під благословенням церкви.