1 жовтня – це День захисників та захисниць України, встановлений у 2014 році як заміна комуністичного «Дня защітніка отєчєства» 23 лютого. Сенс цього дня є достатньо глибокий: він символізує гордість та честь не лише за сучасних захисників України, а й різноманітних військових формувань упродовж усієї національної історії. Серед них є й Українська повстанська армія, чиї військові стали прикладом героїзму, мужності та незламності для Збройних сил України. Іван Прошак, політрайонний пропагандист куща №4 району Тисмениця ОУН у 1944 – 1945 роках – серед них.
Він, як інтелігентна та високоосвічена людина, написав багато критичних статей про діяльність УПА, про російські настрої проти України, про національну армію в тогочасній пресі, як це робили політичні в’язні Дмитро Гриньків, о. Зиновій Карась, Ігор Кічак. Його за це цькували, принижували, активно критикували, але завжди залишався непорушним та принциповим у своїх поглядах – це те, що є однією з головних рис українського воїна. Розкриймо погляди Івана Лук’яновича Прошака про мілітаризацію суспільства, про роль УПА в боротьбі за незалежність України та інше.
24 листопада 1990 року, коли ще не розпався Радянський Союз, Іван Прошак опублікував у новостворену газету «Вісник Коломиї» статтю «Тривожні будні: Будьмо організовані», де він висловив занепокоєння за конфронтацію між демократами та комуністами. Далі висловив дуже влучні слова, які стали зрозумілими лише через декілька років: «Нам, людям недолі, потрібно зрозуміти, що Л. Кравчук, М. Потебенько та іже з ними були і будуть вірними слугами московської імперії, що недарма на сесії Верховної Ради СРСР М. Горбачов та М. Рижков склали щиру подяку урядові і ЦК компартії України за рішучий наступ проти свого народу. Ось яка демократія готується для нас». Він передбачив насправді майбутні втручання Росії у внутрішні справи України, що буде спостерігатися впродовж нашої незалежності. Далі ветеран ОУН висловив актуальні речі: «Сьогодні наша зброя — це слово правди про нашу історію, про муки предків, про всіх героїв, які віддали життя за волю України. Боротьба тільки розпочинається, попереду може бути ще багато конфліктів. Тож будьмо готові на все». Думаю, тут без коментарів.
Однією з найвагоміших критичних статей, на мою думку, яка також заслуговує на увагу, є «Не даймо себе обдурити!» у «Віснику Коломиї» за 10 грудня 1991 року. З моменту Всеукраїнського референдуму про незалежність минуло 9 днів, але пан Прошак вже критикував псевдоліберала та шовініста, останнього президента СРСР Міхаїла Горбачьова: «Але ж ми бачимо, як тепер себе ведуть наші «друзі» з центру й областей Росії. Михаїл Горбачов і його компанія почали нахабно провокувати нас, погрожуючи застосувати мілітарні сили і термоядерну зброю. Проклятим каїнам ще замало невинної людської крові, котру випили з українського народу за довгі роки підлої комуністичної імперії». Він, по суті, передбачив майбутнє російське вторгнення в нашу країну, яка й станеться через 23 роки, у 2014 році. Тому, ветеран ОУН закликав: «Сьогодні ми повинні бути готовими до всього. Нам в першу чергу треба мати своє військо, добру військову техніку, добровільну гвардію, котра духовно повинна бути на рівні славетних героїв УПА, у яких була єдина патріотична сила – воля або смерть!» На жаль, такі заклики стали зрозумілими з 2014-го, а остаточно стали аксіомою з 2022 року.
У квітні 1993 року була опублікована у вищезгаданій газеті чергова критична стаття «Колесо історії не повернути», де висловився про участь провокаторів у дестабілізації життя країни: «Щоби не допустити до відновлення знавіснілого режиму, ми повинні бути зорганізовані в єдине русло задля збереження нашої незалежності, єднатися з тими, хто розумно й реально оцінює обстановку, допомагає молодій державі у відбудові з економічної кризи, уважає себе патріотом вільної України. Для нас ворогом є той, хто сьогодні займається провокаціями, безпідставно таврує честь і гордість нашого історичного минулого і сучасного устрою». Далеко не йдемо: Кієвстонер, Алєксєй Арєстовіч, Алхім, Настя Камєнскіх – це далеко не весь перелік блогерів та співаків, які очорнюють нашу історію боротьби за волю України на багатомільйонну аудиторію. Тому, не дивно, що Іван Прошак сказав найважливіше у даній статті: «Пам'ятаймо, що тільки в єдности наша сила, що з нами Господь Бог, з нами наша дорога матір Україна».
2 листопада 1994 року у Віснику обласної організації історико-просвітницького товариства «Меморіал» як спецвипуск обласної газети «Галичина» була опублікована стаття Івана Прошака «Пам’ятайте вічний закон», де автор висловив погляди про Українську повстанську армію. Він вважав, що УПА була створена як відповідь на окупацію – гітлерівську і сталінську – і єдиним шансом для українців було зберегти свою ідентичність: «УПА виросла в поважну збройно-політичну силу, котра в умовах жорстокої гітлерівської і сталінської дійсності змушена була боротися проти величезної переваги ворога в людях і техніці». Він уз глибокою повагою пише про повстанців, називав їх «юними лицарями»: «Сотні тисяч юних лицарів полили кров'ю нашу страждальну землю, залишили могили-свідки безсмертного героїзму. Тисячі перенесли страшні муки в катівнях гестапо і КДБ, випили до дна чашу терпінь у концентраційних таборах і каторжних гулагах». Іван Прошак підкреслював, що УПА уникала відкритих боїв, коли це могло призвести до жертв серед мирного населення: «Провід ОУН не мав морального права вступати у відкритий бій, тому що фашисти за кожного вбитого німця нищили сотні невинних заложників, палили села, забирали на каторгу тисячі хлопців і дівчат. Щоби уберегти людей, УПА робила рейди, знищуючи охоронні гарнізони, комунікації доріг, ляндвіртшафтів (колгоспів), підриваючи воєнні поїзди під оглядом диверсій з боку спецгруп радянської розвідки». Далі автор статті вірив у неминучість історичної справедливості: «Сьогодні у вільній Українській державі не маємо права забувати вічний закон: кров героїв не пропадає марно, смерть за правду родить воскресіння». Актуальна цитата й нині.
Що можна переконатися з даної статті? Що Іван Прошак, як і українські націоналісти та наші мужні воїни, був принциповим та щирим патріотом, який передбачив майбутні події нашої країни – військове вторгнення московитів в Україну, втручання Кремля у внутрішні справи України, а також підрив довіри до України зсередини за підтримки Москви. А тому, підтримуйте Збройні сили України, не забувайте про подвиги наших воїнів і робіть усе, щоб полеглі Герої були шановані й стали прикладом для майбутніх поколінь українського народу.
Ілля КРИВОРУЧКО.
Опублікована стаття у газеті «Вільний голос» за 2 жовтня.
