Побачив тікток однієї українки, яка працює в американському університеті. Подавалася на різні гранти й соціальні програми, і постійно заповнювала анкети, де її наполегливо питали: «Якого ви кольору?». Вона формально відповідала — «біла». А потім замислилася.
Доброго дня шановні читачи, сьогодні буде довгочит на тему ‘‘Диктатура’’ .
Загляньмо у світ політичних баталій Китаю, де провідну роль мають "князьки" з різноманітних кланів. Чи можуть ті, хто привів пана Сі до влади, скинути його? А чи може пан Сі втримати їх?
Фінляндія продовжує підтверджувати своє звання найщасливішої країни світу, спираючись на фактори, такі як гендерна рівність, довіра до національних інституцій та низький рівень корупції. Не останню роль в їхньому задоволенні життям відіграє культура сауни.
Цей текст я планувала дописати і опублікувати на День Подяки. Але шось пішло не так, тому День Подяки буде сьогодні.
Власне, це так. Інколи складається враження, що українців по-справжньому хвилює єдине питання: мова. Сайт, який ви зараз читаєте, лише підтверджує цю закономірність, хоч це й банально, тупо й нецікаво. Але так є. Чому?
Кожна країна має свою форму політкоректності. І якщо білим американцям має бути соромно за те, що вони білі, то українська політкоректність вимагає відчувати сором за любов до України. Іншими словами, за патріотизм. 23 березня 2011.
Бібліотеки у нас не є найпопулярнішою локацією серед молоді. Але ось вам кейс на подумати, шо можна зробити, аби вони ними стали.
Бо Мінкульт не помічає, як власноруч ізолює українську культуру (та і всіх нас) від світу. ⬇️
Вас теж вкурвлює, коли ви бачите в закордонних музеях роботи українських митців/мисткинь, які підписані як твори "російських» авторів і авторок? Якшо ваша відповідь "так!", то у мене для вас погана новина: заміна тексту таблички мало шо змінить. І от чому. ⬇️
Спойлер: це не тільки про гроші.
Науковці Національної Академії Наук України здійснили соціологічний моніторинг «Українське суспільство» після 16-ти місяців широкомасштабної війни. Розглянемо найцікавіші та найважливіші результати цього дослідження та побачимо як це впливає на сучасний український медіапростір.
А пам’ятаєте, як на початку війни деякі українські виробники кинулися перейменовувати сир «Російський»? Ми не єдині, хто у нападі ненависті й відрази до ворога намагалися провернути подібне.
Зараз Україна поділяється на області, райони (в областях), міста, села, райони (в містах), мікрорайони.
У Райхскомісаріаті Україна українська культура переживала суперечливі тенденції.
Лонгріди про (не)культурне
