Гарячі віденські

Оригінально публікація на ЖЖ від 20.11.2020.

А пам’ятаєте, як на початку війни деякі українські виробники кинулися перейменовувати сир «Російський»? Ми не єдині, хто у нападі ненависті й відрази до ворога намагалися провернути подібне.

В Британии переименовывали немецкую овчарку в «эльзасскую» – чтобы в 1970-х вернуться к прежнему названию. В США пытались переименовать гамбургер в «liberty sandwich», хотя звучный неологизм так и не прижился.

Михайло Дубинянський, Повторюючи непройдене — Українська правда.

У більшості випадків політично мотивовані перейменування побутових речей не приживаються. Але є винятки, причому знакові.

Існує така собі довгаста німецька сосиска, котра на схід від німецьких земель знана як «віденська», а на Заході — яко «франкфуртська» або просто «франкфуртер». Так склалося, що на рубежі XIX і XX століть нью-йоркські маклери з їхнім шаленим темпом майже сучасного міського життя вподобали вуличні гарячі бутерброди з цією сосискою. Та невдовзі грянула війна — Перша світова. Німці, і зокрема франкфуртери (мешканці Франкфурта), перетворилися в американських очах на тих ще собак.

Фото з продавцями “гарячих франкфуртських” під старою назвою датоване 1906 роком.

Тож знайте: назва ваших улюблених «гарячих віденців» не має жодного стосунку до такси.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
М. М. Безрук
М. М. Безрук@UeArtemis

Аматор мовознавства

5KПрочитань
8Автори
32Читачі
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Ранній Сапковський

    Чи знали ви, що Сапковський писав оповідання і до "Відьмка"?

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Росіяни вдарили по дитячому майданчику у Харкові

    Cьогодні, 8 травня 2024, росіяни вдарили по спортивному майданчику біля школи, куди ходила дочка мого товариша. Троє дітей поранено, двоє у тяжкому стані. Серед них і друг доньки мого товариша. Прохання за змоги допомогти гривнею сім'ї постраждалого: картка 5168752082558423.

    Теми цього довгочиту:

    Волонтерство
  • Катма масла

    “Дохуя масла” — один із хрестоматійних творів Леся Подерв’янського, у якому Митець живо й барвисто змалював реалії, чи прямо кажучи, визначальні риси злиденного животіння у пізньому Союзі: тотальний дефіцит і безгідне добитництво.

    Теми цього довгочиту:

    Митець

Вам також сподобається

  • Ящик з Бахмута

    Ящик потрапив до рук Лариси, художниці, що спеціалізувалася на Петриківському розписі.Жінка воліла б ніколи не бачити такі предмети, а тим паче, не перетворювати  його на витвір мистецтва, але реальність диктувала інші правила.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Сергій Громенко: «Винятково люті народи». Давні угорці в Криму

    Здавалося б де Крим, а де Угорщина? Але понад тисячу років тому предки сучасних угорців жили на схід від Уральських гір, і знадобилося ціле століття, щоб вони здобули нову батьківщину в Європі. І на цьому шляху вони не могли пройти повз Крим.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика
  • Війна за віру

    Сьогодні, в добу глобальних випробувань та змін, релігійна війна переосмислюється як необхідність. Вона є квінтесенцією захисту тих  основоположних стовпів людського буття: ідентичності, моральних вартостей, культурної спадщини.

    Теми цього довгочиту:

    Війна

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Ящик з Бахмута

    Ящик потрапив до рук Лариси, художниці, що спеціалізувалася на Петриківському розписі.Жінка воліла б ніколи не бачити такі предмети, а тим паче, не перетворювати  його на витвір мистецтва, але реальність диктувала інші правила.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Сергій Громенко: «Винятково люті народи». Давні угорці в Криму

    Здавалося б де Крим, а де Угорщина? Але понад тисячу років тому предки сучасних угорців жили на схід від Уральських гір, і знадобилося ціле століття, щоб вони здобули нову батьківщину в Європі. І на цьому шляху вони не могли пройти повз Крим.

    Теми цього довгочиту:

    Аналітика
  • Війна за віру

    Сьогодні, в добу глобальних випробувань та змін, релігійна війна переосмислюється як необхідність. Вона є квінтесенцією захисту тих  основоположних стовпів людського буття: ідентичності, моральних вартостей, культурної спадщини.

    Теми цього довгочиту:

    Війна