Тобто не було Сковороди, не було Вернадського, не було Грушевського, не було В’ячеслава Чорновола, не було цадіка Нахмана, не було Пилипа Орлика, не було нікого окрім цього ідиота і хама Віталія Портнікова.
Зараз старшина ЗС РФ Бабченко зображає з себе “українця” в Естонії, закликає ґвалтувати українських дітей, обирати Порошенка, військових — здійснювати групові зґвалтування, Захід — перестати допомагати Україні, яка “сама винна” у вторгненні.
Іноді здається, що ми читаємо журналістське розслідування, а насправді — потрапляємо в пастку ретельно продуманої пропаганди.
Одна із статей взятих з книги мого авторства "Один із Patres Patriae" ви можете придбати зв'язавшись з автором в інтернеті за адресою [email protected]
Експертний висновок це вже не наука, а зброя. Однією сторінкою тексту можна знищити життя, закрити рух або зруйнувати довіру до правосуддя. Як псевдоекспертиза стає інструментом репресій? Друга частина розслідування розкриває механізми брехні.
«Мені вручили список. Прізвища: двоє вчителів, волонтерка зі складу гуманітарки, один із сільради. Зверху примітка: "Можлива причетність до сектантських угруповань". Я стояв і думав: коли моя служба перетворилася на полювання на відьом?»
Судді, міністри, силовики в епіцентрі найгидкішого скандалу століття. Їх об'єднує таємний ритуал, який неможливо розповісти без відрази. Це не теорія змови. Це система приниження, яку вони самі вибрали. Коли влада ґрунтується на збоченні — суспільство в небезпеці. Це викриття.
Це одна з тих книг, яка з перших рядків захоплює читача своїми оповідями та історіями з тележурналістською діяльністю самого автора, своїми розповідями від світської беседи до важливих зустрічей — принаймні щось таке писали “рецензенти” Давайте розберемось чому це так?
Друзі, настав час звернути увагу на події, які мають стати тривожним сигналом для кожного, хто дбає про безпеку України та наших захисників.
Маніяк при владі: Одна людина. Одне слово. Мільйони зруйнованих доль. Це стосується всіх. Правда - це компас. Копайте глибше.
Скандал навколо Михайла Бродського: як журналіста, який підняв тему смертей у бомбосховищах під час війни, погрожують знайти і намагаються змусити замовкнути
(вимоги та специфіка роботи) Це сфера журналістки, яка обертається навколо подорожей, культури та поширенням досвіду людей з різних куточків земної кулі. Професія дозволяє відчути атмосферу пригод і подорожей через слово і доносить до читачів інформацію про нові місцеві локації..
Я мала б розповісти, чого вже досягла, але які мать вашу досягнення в спеціальності в 19 років, коли всім потрібні фахівці, а не студенти, що тільки нещодавно вилізли з-під мамчиної спідниці.
Моя думка: чи справді видавнича справа та журналістика схожі, і в чому саме?
У статті розглянуто зародження літературного репортажу в Радянській Україні зразка 20-30 років, відомі твори тієї доби та того стилю, а також їхніх авторів, подальшу долю та значення цих спроб та дискусій письменників навколо намагань виокремити новий жанр – «літературу фактажу».
«Боротьба́» — щоденна газета, що виходила в Києві в 1917–1920 роках. На початку 1917 — центральний орган Української партії соціалістів-революціонерів, що згодом оформилася в самостійну партію, взявши собі назву, похідну від назви її друкованого органу — «боротьбисти».
Хто такий журналіст? Чим він відрізняється від кореспондента, репортера та інших? Чи обов'язково здобувати освіту журналіста, аби стати успішним?
У сучасному світі, який все швидше і швидше розвивається, спрощення складної технічної інформації стає все дедалі важливішим для медіа та бізнесу.
З початку повномасштабного вторгнення на територію нашої країни кожен громадянин слідкує за новинами, пов’язаними із бойовими діями. Однак, об’єм інформації дуже значний й пересічному громадянину важко й нудно читати великі тексти зі спеціальною термінологією...
Одесит грузин з Донецьку
В пошуках розвитку і знайомств
