Під час війни журналістика стала не лише роботою з інформацією, а й великою відповідальністю. Особливо це стосується тем втрат, похоронів військових та роботи у зоні бойових дій.
Під час повномасштабної війни журналісти стали одним із головних джерел інформації для суспільства.
З 24 лютого 2022 року українська журналістика пережила різку і глибоку трансформацію. Повномасштабне вторгнення змінило не лише життя людей, а й саму сутність медіа.
Як людина стає монстром? Кейс: Дворкні, Кременовська Це зло закладене від народження? Чи воно виростає вдома — під тиском, страхом і безкарністю?
Мілан, Італія. 21 березня 2026 р. — У рамках Міжнародного дня боротьби за ліквідацію расової дискримінації в залі Гілардотті Палаццо Піреллі, де знаходиться Регіональна рада Ломбардії, відбулася конференція під назвою «Слово як інструмент миру, правди та справедливості».
Українці 🇺🇦 надто добре знають, що таке вкрадене дитинство. Для нас тема насильства над дітьми — не абстрактні новини. Це реальність війни: тисячі задокументованих випадків викрадення, знущань і насильства над українськими дітьми з боку російських окупантів.
Теплий спогад про очікування улюбленого журналу дитинства і невимовну радість від його появи. Роздуми з приводу того, чи здатен сучасний смартфон замінити живий друкований журнал.
Є ресурс — СПЖ. СБУ накрила його за роботу на ФСБ. Цей ресурс написав статтю про те, що нібито Україна — язичницька країна, бо наш Президент записав Різдвяне звернення на фоні Дідуха.
Тобто не було Сковороди, не було Вернадського, не було Грушевського, не було В’ячеслава Чорновола, не було цадіка Нахмана, не було Пилипа Орлика, не було нікого окрім цього ідиота і хама Віталія Портнікова.
Зараз старшина ЗС РФ Бабченко зображає з себе “українця” в Естонії, закликає ґвалтувати українських дітей, обирати Порошенка, військових — здійснювати групові зґвалтування, Захід — перестати допомагати Україні, яка “сама винна” у вторгненні.
Іноді здається, що ми читаємо журналістське розслідування, а насправді — потрапляємо в пастку ретельно продуманої пропаганди.
Одна із статей взятих з книги мого авторства "Один із Patres Patriae" ви можете придбати зв'язавшись з автором в інтернеті за адресою mratush62@gmail.com
Експертний висновок це вже не наука, а зброя. Однією сторінкою тексту можна знищити життя, закрити рух або зруйнувати довіру до правосуддя. Як псевдоекспертиза стає інструментом репресій? Друга частина розслідування розкриває механізми брехні.
«Мені вручили список. Прізвища: двоє вчителів, волонтерка зі складу гуманітарки, один із сільради. Зверху примітка: "Можлива причетність до сектантських угруповань". Я стояв і думав: коли моя служба перетворилася на полювання на відьом?»
Судді, міністри, силовики в епіцентрі найгидкішого скандалу століття. Їх об'єднує таємний ритуал, який неможливо розповісти без відрази. Це не теорія змови. Це система приниження, яку вони самі вибрали. Коли влада ґрунтується на збоченні — суспільство в небезпеці. Це викриття.
Це одна з тих книг, яка з перших рядків захоплює читача своїми оповідями та історіями з тележурналістською діяльністю самого автора, своїми розповідями від світської беседи до важливих зустрічей — принаймні щось таке писали “рецензенти” Давайте розберемось чому це так?
Друзі, настав час звернути увагу на події, які мають стати тривожним сигналом для кожного, хто дбає про безпеку України та наших захисників.
Маніяк при владі: Одна людина. Одне слово. Мільйони зруйнованих доль. Це стосується всіх. Правда - це компас. Копайте глибше.
Скандал навколо Михайла Бродського: як журналіста, який підняв тему смертей у бомбосховищах під час війни, погрожують знайти і намагаються змусити замовкнути
(вимоги та специфіка роботи) Це сфера журналістки, яка обертається навколо подорожей, культури та поширенням досвіду людей з різних куточків земної кулі. Професія дозволяє відчути атмосферу пригод і подорожей через слово і доносить до читачів інформацію про нові місцеві локації..
