Друкарня від WE.UA

Вірш «Гармонія у стражданнях »

Коли життя — це страждання, не тікайте,

Бо в муках є сенс, ви живі, відчувайте.

Хочеться закінчити, піти в нікуди,

Але терпіння — це шлях, не втрачай надії.

Не гніться під вагою, просто живіть,

Можливо, колись усмішка заграє в житті.

Не чекайте на щастя, просто далі йдіть,

Може, у буднях знайдеться радість і світ.

Вмійте прийняти, що є насправді,

Біль і смуток — це теж частина правди.

Живіть у моменті, не сподівайтесь на те,

Що завтра прийде — просто живіть,

поки є .

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Еліна
Еліна@brushka

1Довгочити
9Перегляди
На Друкарні з 20 вересня 2024

Це також може зацікавити:

  • В вітаю шановне товариство з ще одним видатним досягненням України!

    У Вашингтоні на базі Католицького університету Америки 21 травня відбувся міжнародний форум Civil Society Congress у рамках IRF Builders Forum, на якому Україна була відзначена як країна, що демонструє високий рівень поваги до свободи віросповідання навіть в умовах війни.

    Теми цього довгочиту:

    Політика
  • Подарунок

    Ми з сестрою мовчки їхали після похорону нашої бабці, дивились за вікно на такі знайомі з дитинства карпатські пейзажі і одночасно думали про те, що можливо ми більше ніколи сюди не повернемось.

    Теми цього довгочиту:

    Життя

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • В вітаю шановне товариство з ще одним видатним досягненням України!

    У Вашингтоні на базі Католицького університету Америки 21 травня відбувся міжнародний форум Civil Society Congress у рамках IRF Builders Forum, на якому Україна була відзначена як країна, що демонструє високий рівень поваги до свободи віросповідання навіть в умовах війни.

    Теми цього довгочиту:

    Політика
  • Подарунок

    Ми з сестрою мовчки їхали після похорону нашої бабці, дивились за вікно на такі знайомі з дитинства карпатські пейзажі і одночасно думали про те, що можливо ми більше ніколи сюди не повернемось.

    Теми цього довгочиту:

    Життя