Сучасна Поезія

38 довгочитів
38Довгочитів

v.b. | Послання до V.K | Рання поезія

Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми

v.b | Безіменний № 1 | цикл “Шлях Безіменного”

Світло не там, де немає темряви — а там, де ти пройшов її до кінця. І часом, аби не стати здобиччю звіра, треба самому зануритись у його безодню. Не щоб згинути — а щоб зрозуміти, хто тримає штурвал.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | Компаньйон | Рання поезія

Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми

v.b | Штиль | Рання поезія

Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | без цукру | Рання поезія

Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | тет-а-тет | Рання поезія

Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми

v.b | На тій стороні | Рання поезія

Останній голос, що не лякає — а благає. Його не почули, бо правда звучить тихо. Він не ламає — він відкриває двері, за якими — троянда, тиша й труна. Не міф, не мара. А той, хто ще досі поруч.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми

v.b | комети у степу | Рання поезія

Пам’ять — як зірка: зникає, але ще світить. І ми, мов комети, мчимо в тумані вчорашніх левад, шукаючи те, що вже не співає, але ще живе в нас. До порогу — крізь нескінченність.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми

v.b | Андромеда | Рання поезія

Вони не мандрують простором — вони існують у місці, якого не торкнеться жодна наука: у траєкторії двох поглядів. Там, де Всесвіт вже чужий, виникає їхній — без імен, без форм, але з присутністю. Той, що не треба розуміти — тільки бути в ньому.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми

v.b | Реквієм | Рання поезія

Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | кавалерист(и) | Рання поезія

Цей вірш — про смерть, що стала тишею всередині. Про серця, які перетворились на каземати, і тіні, що не мають сил навіть для ненависті. Про втрату здатності вірити у кінець бою.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 2 теми

v.b | гієни | Рання поезія

Вірш про гнів, що точиться у відповідь на облуду. Тут кожна крапля — осуд тим, хто заплямував істину обличчями без сорому.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.
Поезія та ще 3 теми

v.b | Лицарське кредо | Рання поезія

Не мантра героя й не крик переможця. Це — тиха обітниця любові, що вчить тримати не лише меч, а й душу. «Лицарське кредо» — про силу, яка ніколи не ставить себе вище, але завжди стоїть поруч. Про слово, що оберігає краще за зброю.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | Грандбатько | Рання поезія

Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | Агов | Рання поезія

Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми
Залишили оплесків 1

v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми
Залишили оплесків 1

Автори в темі