Переді мною степ, шурхотить у траві вітер...Але бачу та чую море. Лише путиноїдна окупація вітчизни псує дивовижний краєвид заходу сонця за світлий небокрай...А краєвид дійсно казковий!
Метеорита два ковзнуло в небі ночі посланням з космосу, з безодні запитань та загадок і…таїн!
Заключна серія про давно минулу любов, відлуння якої завжди звучить у серці. Збірка завершує серію, до якої я повертатися не збираюся
Все якось так змінилося у часі…І онде, там, за брамою відторгнення маячить світотінями буття у сьогоденні.
Цикл віршів, в котрих старі спогади перемежовуються з новими, але туга за кожнаою не проминає...
У передчутті весни вірші писати легко, тоді почуття вирують навіть тоді, коли ми їх не чекаємо
Нескінченний зимовий вечір, одне забуте за вікном кохання і зграя найпівнічніших, найголодніших китів.
НеДоПоетеса
Хочу спробувати себе в поезії
