Друкарня від WE.UA

Забуття

Та не потрібен ти мені...

На щастя... чи на жаль?

Вже квіти всі зронили пелюстки.

Муркоче котиком печаль.

Я більш не прагну вороття,

Ні теплих поглядів, ні мрій.

Хоча й згадати не змогла б,

Яким ти був.... моїм?

Так ніжно-лагідно-ласкаво

Зів'яли почуття...

Думки-пелюстки закружляли

І склали слово "забуття".

26.07.23 ©Ірина Вірна

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ірина Вірна
Ірина Вірна@irina_virna we.ua/irina_virna

39Довгочити
133Прочитання
3Підписники
На Друкарні з 14 червня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Музика

    Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Музика

    Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій

    Теми цього довгочиту:

    Вірші