Друкарня від WE.UA

Забуття

Та не потрібен ти мені...

На щастя... чи на жаль?

Вже квіти всі зронили пелюстки.

Муркоче котиком печаль.

Я більш не прагну вороття,

Ні теплих поглядів, ні мрій.

Хоча й згадати не змогла б,

Яким ти був.... моїм?

Так ніжно-лагідно-ласкаво

Зів'яли почуття...

Думки-пелюстки закружляли

І склали слово "забуття".

26.07.23 ©Ірина Вірна

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ірина Вірна
Ірина Вірна@irina_virna

39Довгочити
296Перегляди
4Підписники
На Друкарні з 14 червня 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Трон і корона

    Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • що таке життя?

    Що таке це життя?Раптом я запитавТа я певен, не перший у цьому.Та здається, метаДивовижно простаЦе є те, що буває у ньому

    Теми цього довгочиту:

    Сенс Життя

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Трон і корона

    Де час відлунює у горах древніх,Де тіні князів тримають свій суд,Палає в душі голос предків таємний,Він кличе до істини, вічних споруд.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • що таке життя?

    Що таке це життя?Раптом я запитавТа я певен, не перший у цьому.Та здається, метаДивовижно простаЦе є те, що буває у ньому

    Теми цього довгочиту:

    Сенс Життя