Та не потрібен ти мені...
На щастя... чи на жаль?
Вже квіти всі зронили пелюстки.
Муркоче котиком печаль.
Я більш не прагну вороття,
Ні теплих поглядів, ні мрій.
Хоча й згадати не змогла б,
Яким ти був.... моїм?
Так ніжно-лагідно-ласкаво
Зів'яли почуття...
Думки-пелюстки закружляли
І склали слово "забуття".
26.07.23 ©Ірина Вірна
Віддзеркалення вічності у хмаринах неба.
Хто ж зрозуміє душу жінки,..
І твій простір особисто-недоторканий...
У темряві ночі, де страх і невідомість панують, з'являється таємнича фігура, що шепоче про смерть. Але герой вирішує боротися далі, відстоюючи своє право на життя.
Ще з дитинства дуже люблю вірші і пісні.Сама не писала,але завжди своїх друзів і знайомих любила вітати віршованими текстами.Свої почала писати 2018 році,коли захворіла і єдиною розвагою став інтернет..Пишу на різні теми.
У темряві ночі, де страх і невідомість панують, з'являється таємнича фігура, що шепоче про смерть. Але герой вирішує боротися далі, відстоюючи своє право на життя.
Ще з дитинства дуже люблю вірші і пісні.Сама не писала,але завжди своїх друзів і знайомих любила вітати віршованими текстами.Свої почала писати 2018 році,коли захворіла і єдиною розвагою став інтернет..Пишу на різні теми.
