v.b | I | цикл “Ґаттака”

Нехай вже навіжене море
юртує очі, мов клинок.
Ти завше зачиняєш штори,
та крізь нитки напівпрозорі
пильнуєш бурі за вікном.

Нехай колись там були кручі,
їх стражі мрійні стерегли —
і прогляділи неминуче,
як море вийшло з берегів.

Най загубивсь ти в тому штормі
і не знайшов в собі твого,
й свого утішливого дому,
згубив на вісі невідомій —
загубленій.
І що ж з того?

Під небосхилом чахнуть роки,
а дзигарі форсують мить.
Мовчать світила одинокі
і чвалять впевненими кроками,
поки спроможні ще горіть.

І ти прямуй допоки взмозі,
допоки тіло ще несе.
Нехай ярить бездонне море —
й вдалечині загаснуть зорі —
лише збережи у тім
себе.

♫ you lost - Scheming

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

240Прочитань
0Автори
3Читачі
Підтримати
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • v.b | роздоріжжя | цикл "Ґаттака"

    Є дороги, що ведуть у завтра, і є ті, що губляться в зорях. Цей вірш — про наші кроки, сумніви й мовчання на перехрестях життя.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b. | Ґаттака | цикл “Ґаттака“

    Сповідь людства, яке забагато жило. Ми успадкували лють, страх і ненависть — і назвали це честю. Цей вірш про цивілізацію, що спершу шукала сенс, а тепер просто вбиває, бо не знає, що ще робити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | phantasma | цикл “Ґаттака”

    Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • “ Загадкова радість “

    Загадкова радість прилетить на світанку, укутана щастям та чудес мрій, із новим світом - де кожен момент, як птаха в небі. Яка кружляє, кличе в політ, унісон, весни цвіт, нам перешкодить. В сміливості вперед, губимо шлях для серця зупинки.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Так вони пішли по життю. Але спочатку по коридору….

    Ліна Василівна Костенко - найвідоміша шістедисятниця, неймовірна поетеса і жінка на яку звертали увагу усі. Дмитро Павличко купував сірники спеціально, щоб прикурювати Ліні при нагоді, а Василь Симоненко ніжно називав «Косталіна» і присвятив вірш «Перехожий».

    Теми цього довгочиту:

    Костенко
  • ЖОВТООКИЙ

    Маю сьогодні дивний настрій ділитися з усіма своїми віршами:)

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Загадкова радість “

    Загадкова радість прилетить на світанку, укутана щастям та чудес мрій, із новим світом - де кожен момент, як птаха в небі. Яка кружляє, кличе в політ, унісон, весни цвіт, нам перешкодить. В сміливості вперед, губимо шлях для серця зупинки.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Так вони пішли по життю. Але спочатку по коридору….

    Ліна Василівна Костенко - найвідоміша шістедисятниця, неймовірна поетеса і жінка на яку звертали увагу усі. Дмитро Павличко купував сірники спеціально, щоб прикурювати Ліні при нагоді, а Василь Симоненко ніжно називав «Косталіна» і присвятив вірш «Перехожий».

    Теми цього довгочиту:

    Костенко
  • ЖОВТООКИЙ

    Маю сьогодні дивний настрій ділитися з усіма своїми віршами:)

    Теми цього довгочиту:

    Поезія