19.10.2013 р.
***
Чомусь не пишуться вони -
Слова, у римах полонянки...
Не віднайдуся у тобі,
Бо требні тільки незрівнянки!
***
Ніхто не скаже пошепки: моя!
Ніхто... Дарунку не відчую...
Для Вас лиш стала ця краса
І запевняти не примушу.
***
Дослівно: у полоні мрій,
Маленьких, зовсім не потрібних,
Не диких, не глибинних днів,
Бажань життєвих та фіктивних.
***
Цей монолог пустий, мізерний
Високих образів, думок...
Висмикувати треба певне
Із мозку вразливе те щось!
Ця збірка віршів бере за душу з такою, силою та міццю що на очі навертаються сльози.
рядки ці давні, трохи підправлені...написані ще від початку 90-их років минулого століття...то був час прозріння, з якого легко "вивудився" висновок, що ми жили якось не правильно і держава (СеРеСеРе) тоталітарна та антилюдська...і, взагалі, побачилося у якому лайні ми сидимо...
Ця збірка віршів бере за душу з такою, силою та міццю що на очі навертаються сльози.
рядки ці давні, трохи підправлені...написані ще від початку 90-их років минулого століття...то був час прозріння, з якого легко "вивудився" висновок, що ми жили якось не правильно і держава (СеРеСеРе) тоталітарна та антилюдська...і, взагалі, побачилося у якому лайні ми сидимо...
