Ми з тобою, як чужі,
Ніби й не було нічого.
Ти за мною не сумуєш, ні,
А я любитиму пустого.
Я буду любити тебе тихо у серці,
Десь там, у глибині душі,
Там, де гойдають вітрила
Неземні хвилі морські.
А ти мене більше не полюбиш,
Як полюбив тоді.
Ти мене назавжди забудеш,
Мов не було мене при тобі.
Я за тобою сумую
І сумуватиму навіки.
Хоч слів моїх ти не чуєш –
Вони, як струмочок води.
Тож, милий, ти мене почуй
І зрозумій нарешті ти.
Серцем ці слова відчуй –
Мені потрібен ти, лиш ти!
Хоч цього й не збагнеш, ти, любий,
Та я люблю тебе завжди:
Коли ти злий, коли ти грубий,
Коли мене не любиш ти.
