Вони не мандрують простором — вони існують у місці, якого не торкнеться жодна наука: у траєкторії двох поглядів. Там, де Всесвіт вже чужий, виникає їхній — без імен, без форм, але з присутністю. Той, що не треба розуміти — тільки бути в ньому.
Вірш про фатальну помилку, що рве серце навпіл, про карі очі, від яких не втекти, і про самоту, що стискає душу.
Зібрав цикл поезій, які я назвав просто - Пристрасть. Сподіваюся тим, хто буде читати, сподобається. Це найвища емоційна точки стосунків чоловіка та жінки. Звісно, я писав про чоловічий погляд, той погляд, що може видаватися древнім та старомодним. Ну що... Такий я вже є
Цей цикл віршів став можливим лише через наполягання однієї людини, дуже особливої людини, котра променіє добром та радістю практично повсякчасно. Я її називаю про себе королівною.
поет, письменниця
голос останнього вітру.
strange (w/b)itch
