v.b | Шлях | цикл “асиметрія”

Коли спалахнуть ліхтарі,
затихне гул міст —
ти сховаєш пляшку в паперовий пакет,
ненароком ставши вигнанцем проспектів,
недостойний жодних картин і сонетів —
вийдеш у ніч, сіроокий нонконформіст.

Шлях буде довгим,
сивітимуть кручі,
і приспані серпнем хвилі замруть.
В твоїх мріях зелених ходою цвітуть
підліткові зітхання. Їх уроки колючі
бур'яном коло серця твого поростуть.

Серед тих бур'янів назбирай собі квітів,
хай шанують вони твої заблукалі стежини,
хай плекають слова, що зриваються з уст і донині —
у першім зізнанні й вмираючій миті
колисатимуть обрій роз'ятрених снів.

Твої риси чудні вкрили тіні осель,
а пооддаль — забуті міські бунтарі.
Кожним спалахом світла відштовхують ніч —
так безглуздо кричать нічні ліхтарі,
що повстали із зоряним небом в дуель.

♫ Lorn - Anvil

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

134Прочитань
0Автори
3Читачі
Підтримати
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • v.b. “Ґаттака“ | цикл “Ґаттака“

    Сповідь людства, яке забагато жило. Ми успадкували лють, страх і ненависть — і назвали це честю. Цей вірш про цивілізацію, що спершу шукала сенс, а тепер просто вбиває, бо не знає, що ще робити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | phantasma | цикл “Ґаттака”

    Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • “Складність “

    складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “Складність “

    складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія