Коротка Проза

Нарешті ти відповіла на мої листи, дорога подруго. Нарешті з холодним вітром та вогкістю залізла до моєї ковдри.

Я проїхала свою зупинку. Про що я думала?

Моя долоня накриває двері, які закривають мене від світу.

Вперше так гостро відчуваю неосяжність відстані до людини, тіло якої поряд.

Ми знову у синхронії. Вона відчиняє своє вікно у будинку навпроти, я стою на балконі у себе.

Я заховалась від спеки під ковдру. Знаю, так не працює. Але так на краще.

Можна любити місце, і все ж збирати речі, щоб піти.

Це стається мимовільно. Як і має ставатися.

Мені багато місяців хотілося просто взяти і почати писати про секс в літературі. І я все не знаходила із чого це діло почати, аж поки не сіла чистити поштову скриньку та не натрапила на свій текст майже річної давнини. Так з'ясувалось що починати мені уже не потрібно.