ну таке як письменниця
рудоволоса мамка рудого кота, названого ідентично до їстівного плоду фінікової пальми. жертва творчої думки з 2010 (ого!) року. маю повну юридичну освіту і, відповідно, травму на все життя. зачитаємось?
Трошки дитячих спогадів, думок про релігію та патологічну анатомію. Можливо, для когось покажу новий варіант опори для себе при проживанні втрати, бо для мене цей текст - не сумний, а підтримуючий.
по-перше, писати короткі тексти набагато важче. по-друге, дівчинка в одній білій шкарпетці — ніяка не вигадка.
так буває, що інколи ти повертаєшся спиною до улюбленої діяльності. а потім береш і - просто повертаєшся до неї - хай і побитою собакою
