Колись я знайомився за допомогою тіндера, потім через інстаграм, а зараз — завдяки гудрідс. Цей застосунок уже настільки популярний, що можна писати його як загальну назву, чи ще треба Goodreads? Якщо друге, то реєструйся швидше!
Я от нещодавно приєднався.
Раніше про нього, звісно, чув, але мав упереджене ставлення. Мовляв, справжнім книголюбам не потрібні застосунки для читання книг. Ресурс, витрачений на електронну платформу, краще присвятити читанню...
А потім до мене дійшло, що це ще один спосіб (можливо, нарешті дієвий) знайомитися з дівчатами. Усе, що робиться, робиться заради кохання. Від роману — до роману.
Насправді ж мені не потрібна дівчина. Я дуже комфортно ділю побут із кішкою, і не маю часу на стосунки, бо стільки всього треба прочитати...
У помешканні, у якому я живу, всі полички й шафи зайняті, а для нових простору катма; ненавиджу, коли речі лежать одна на одній чи туляться так, що при відкритті дверцят аж вивалюються. У моєму серці й квартирі немає місця для любові.
Однак мені подобається сам процес. Це як на риболовлі, коли відпускаєш спійманих риб... Я не хочу порівняти дівчат із рибами, це лише метафора, яка зображує процес знайомства... Добре, якщо жінки риби, то чоловіки — хробаки...
Цікаво те, що зараз профіль в інстаграмі говорить про людину більше, ніж сама людина. Ось іде вулицею дівчина. Нічого не скажеш про неї, судячи із зовнішності. А інста розповість навіть те, чого не хотів би знати...
Та в цій соцмережі мені рідко трапляються панянки, які люблять читати. А інші мене не приваблюють.
Є, правда, окрема категорія — книжкові блогерки. Вони мене не обходять. Я жодній із них не писав. Якось це банально й нудно: «Привіт! Ти любиш читати? Я теж! Класний збіг, правда?».
Мені цікавіше, коли є певна таємниця, недосказаність...
Я запитав у друга, який при мені згадав про гудрідс, чи є там опція писати приватні повідомлення (пам'ятаю, таке саме я запитав про першу соцмережу, яку відкрив для себе, — прости господи, — вконтактє). Він сказав, що так.
Чому я досі не в ній? Це ж можна просто обирати дівчат за книжками! У сенсі — обирати тих, кому варто спробувати написати.
Кажу другу:
— Тепер це буде критерієм відбору. «Ти зареєстрована на гудрідс? Ні? Тоді нам немає, про що говорити...».
— А уявляєш, якщо вона при тобі відкриє твій профіль і побачить, що ти там лише з травня 2025? І скаже: «То ти тільки зараз вирішив його завести? Краще тоді вже взагалі було не реєструватися...».
Я скажу, що до цього я вів аналоговий читацький щоденник, але сусіди згори підтопили мене, він постраждав разом з іншими фоліантами, і я вирішив долучитися до сучасних технологій читання...
— А коли вона попросить пруфи? — продовжує друг.
— Скажу, що вони вдома. Можу показати.
