А ми зустрілись вночі... Коли ще була гроза в місті,
І небом гуляли блискавиці,розпалюючи вогонь в моєму серці...
Він цілував мене так ніжно..що я забула про весь світ і відчувала тільки його,
Його гарячий..ні,пекучий погляд і солодкі вуста...
Ми говорили про все й в той час мовчали...
А як він мене звав: "Моя bella, моя...", Він дозволяв бути собою...
Справжньою жінкою, котра відчуває життя на повні груди. Він зцілив мене поглядом,а закохав у дотик... Це так безглуздо...
Ти чого плачеш, дівчинко? Тобі гаряче? Пече?...тоді...Давай поговоримо про біль? Такий гримучий,ніби змія з Австралії. Такий же пекучий,як той вогонь з свіжого хмизу. Він у твоєму серці люба,так? Він зав'язує тобі петлю на шиї і стискає потихеньку,а потім бам! І в тебе зламана шия. Боляче? Пече?
Я гадаю що так. В серці зараз ніж з кров'ю зливаються у танці,виконуючи соковите танго. Як рветься твоя душа... Вона не може знайти собі місця і намагається злетіти у голубу даль. Боляче...
Тримайся квіточко,тримайся моя люба. Ще життя попереду, ще твої очі сіятимуть росу,тому не спіши. Біль від кохання? Ой доню,тут найголовніше тримати свій жезл. Будь сильною дівчинкою,я вірю у тебе. Тобі боляче,адже ти вся тремтиш. Хочеш кричати,але голосу немає? Терпи. Як казали: терпи,терпець тебе шліфує. І ти намагайся.
