Частина 1.1
А ви знаєте що душить мене ночами? Що не дає можливості замкнути спокійно очі? Мені плете петлю ця сповідь...
Як священик я не маю права розголошувати таємницю таїнства,але цей випадок змусив телефонувати поліції. Вперше за своє життя,за всі 45 років—я...я стояв на роздоріжжі,не знаючи як поступити. З одного боку я маю відпустити гріхи цій людині,а з іншого,як громадянин повідомити про злочини...
Ось зараз,у церкві,я сиджу і питаю в Бога,в себе...а як поступити?
До мене приходив молодий чоловік й не скажеш, що на вигляд він убивця. Русявий хлопак,років так з 20-25 йому було. На обличчі,що яро пам'ятаю й згадуватиму у кошмарах—його шрам через око, жах один...
Був у костюмі,спочатку здавався мені дипломатом, хоча більш схожий на якогось юриста. Мені здається я знав його батька, Федора Івановича. Молодий назвався чудернацьким ім'ям,щось схоже на Сут...ні,не воно... Здається мені,що це було С
ет!
