v.b | Компаньйон | Рання поезія

Крокуємо з тобою нога в ногу,
мов тіні стежимо за ними ми.
Руйнуємо життя — за перемогу.
В той час же — залишаємося “людьми”.

Ми бачимо крізь стіни неосяжне,
ми нищимо галактики епох.
Несемо прапор — він звитяжний.
Ми — воїни. Ми — армія із двох.

На нас прямують смертоносні стріли “правди”.
Ми залишилися з тобою чи не вдвох.
Під нами — трупи, що померли
від стрілецької балади.
За нами вибір —
утікати, чи чекати,
доки вб’ють обох.

Знеможені — ми йдемо крізь руїни,
незламні дивимось вперед.
Ми створюєм міфічнії країни.
Ми йдемо. Йдемо —
тільки уперед.

Крокуємо з тобою нога в ногу,
мов тіні стежимо за ними ми.
Руйнуємо життя — за перемогу.
В той час же — залишаємося “людьми”.

♫ Hammock – Turn Away and Return

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

55Прочитань
0Автори
2Читачі
Підтримати
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • v.b | Колізей | збірка “пухлини”

    Це історія про того, хто намагався збудувати сенс із вапна, болю й тиші. Його Колізей — не архітектура, а спроба втекти від симетрії чужого світу. Та навіть у самоті й забутті він відчуває: істина не ззовні — вона росте з уламків власної поразки.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • v.b | Штиль | Рання поезія

    Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | без цукру | Рання поезія

    Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається