Ти — в пошуках дороги благих і нечестивих.
Шукаєш ти можливість щоб стати вмить щасливим,
блаженним, моцним, сильним, багатим, мудрим — вмить.
Бо тяга до пригод в душі твоїй горить.
Відьмак ти: маєш Шабаш зібрати у цей час.
Повітря, Плазму й Воду приборкати якраз,
додати свою силу, Земельну, Лісову,
і, сформувавши Ковен, встривожити Пітьму.
Уроки ти засвоїш: що добре, а що — зле,
і в Чоловічім Колі Любов вас всіх скує.
Стихій закляття сильне з’єднає усіх вас,
та на шляху бувають і жертви повсякчас.
Дорога, зла і дика, плететься через ліс.
Тут все, що зле — є добрим, а добре — є лихим,
Приборкай свою слабкість, невизначність, страхи:
крізь двері ви пройшли вже, тож маєте дійти.
Іди вперед, в природну святиню лісову,
І не дозволь поразкам вас збити зі шляху.
Ліворуч глянь, і миттю візьми під руку Смерть:
вона — це твій порадник, твій провідник і Жнець.
Пожне цей дух і слабкість, і ницість у тобі,
Натомість враз засіє зерно могутності.
Тоді ваш мужній Ковен звершить лихий танок,
Й ви вернетесь, схопивши Купальський чийсь вінок.
Про небезпеки Шляху згадаєте не раз,
та Сила буде з вами, як все буде гаразд.
Цю нагороду Стежка під Місяцем віддасть
лиш тим, хто подолає в своїй душі ненасть
