Друкарня від WE.UA

В Гостях у Сили

Пала́ц тає́мний взяв собі́ у спа́док

від ді́да, що нія́кий він не маг.

Поме́р стари́й, зали́шивши наща́дку,

себто мені́, сади́бу сю, і храм.

Цей храм, каза́ли, був яки́мось дре́внім,

а вхід у ньо́го вів через підва́л.

Коли́сь збира́лись чаклуни́, і трє́би

свої́ справля́ли регуля́рно вони́ там.

Не був я ма́гом, зді́бним до чаклу́нства,

але ціка́во бу́ло це мені́.

Тож до двере́й ввійшо́в я, усміхну́вшись:

там височі́в наш три́зуб на щиті́

Мину́вши две́рі з ге́рбом, пішов да́лі,

наспі́вуючи пі́сню сам собі́.

Алта́р поба́чив, фре́ску над ним да́лі:

завме́рли Козляро́ги на гербі́.

Козе́л — лише́нь над ли́царським шоло́мом,

що над щито́м ізлі́ва, у пітьмі́.

Мої́й праба́бці він нале́жав зро́ду:

бара́н, соба́ка, зо́рі на гербі́.

Право́руч і́нший щит на ме́не зи́рив

із фре́сок, що зроби́ли їх митці́.

Там дві стріли́, опу́щені дони́зу,

і хрест коза́цький срі́бний на щиті́.

Пронза́ли стрі́ли ко́ло, глек, підко́ву,

синя́во-жо́вті ша́ти на гербі́.

Це пра́діда мого, це си́мвол ро́ду,

по пра́ву він нале́жав і мені́.

Чаклу́нство в спа́док не завжди́ дає́ться.

Його́ прийма́єш, коли при́йде час.

Чоти́ри поколі́ння, що до ме́не,

не взя́ли Да́ру від бабі́в якра́з.

Мої́ оби́дві пра-пра-пра-бабу́сі

до чароді́йства ма́ли га́рний хист

Не переда́ли Дару, тож у Лу́зі

лиши́лись Си́ли, а́би їх взяли́.

Прийшла́ пора́ — складна́, тяжка́, буре́мна,

над Лу́гом збудува́в мій дід пала́ц,

Пова́жив пре́дків, зобрази́в два ге́рби

на фре́сці, що прикра́сила олта́р.

Оста́тки Си́ли в мі́сці ски́тських хра́мів,

які́ коли́сь були́ у Лу́зі ту́та,

Знайшли́ собі́ зовсі́м нову́ домі́вку —

алта́р і фре́ску, не деся́тки літ забу́ті.

А ни́ні я, наща́док цих воро́жок,

Литви́нський шляхтич, Ко́валь і Кисля́к

з’яви́вся в хра́мі, й за́мість Ду́ха Бо́га

цю Си́лу в се́бе зно́ву увібра́в.

Це розумі́ння вмить мене́ сягну́ло.

Відчу́в Її́, споло́хався, побі́г

із хра́му геть, з пала́цу, крізь порта́ли,

де височі́в тризу́бець на гербі́.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Кайола
Кайола@rodovid

письменник, урбаніст, шаман

1.5KПрочитань
80Автори
30Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 серпня

Більше від автора

  • 588ма Кава Купідону

    Продовження попереднього вірша (а, може, він один такий окремий собі), написаний теж за півгодини під час Першої Кави у кнайп-клубі "Купідон". Там же й продекламований.

    Теми цього довгочиту:

    Купідон
  • Перша Кава

    Вірш, написаний за чверть годинки буквально, перед черговою Першою Кавою в кнайп-клубі "Купідон", доки всі збиралися й сходилися. Там же й продекламований.

    Теми цього довгочиту:

    Купідон
  • Це все сила землі

    Вірш, написаний на конкурс фентезі-поезії, за мотивами пісні "Дорога Відьом" (усіх її варіацій) з серіалу "Це Все Агата" від Нетфлікс (по всесвіту Марвел)

    Теми цього довгочиту:

    Нетфлікс

Це також може зацікавити:

  • Книга III: Механізована важка піхота

    Жодне формування на службі вірних народів не уособлює бойову міць Великої війни подібно до механізованої важкої піхоти. Практично невразливі її механічні обладунки, зведені на основі геніальних та осяяних провидінням трудів святого Мефодія, творця славетних каплиць анахоретів.

    Теми цього довгочиту:

    Trench Crusade
  • v.b | сон | цикл “асиметрія”

    Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Книга III: Механізована важка піхота

    Жодне формування на службі вірних народів не уособлює бойову міць Великої війни подібно до механізованої важкої піхоти. Практично невразливі її механічні обладунки, зведені на основі геніальних та осяяних провидінням трудів святого Мефодія, творця славетних каплиць анахоретів.

    Теми цього довгочиту:

    Trench Crusade
  • v.b | сон | цикл “асиметрія”

    Цей вірш — про втечу від перевантажених думок і чужих суджень. Про бажання впасти в поле і розчинитись у нічній тиші, де світанок більше не важить нічого. Лиш поле, волошки й спокій, якого не зламати жодним голосом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія