Парослі попелом проростають,
Шукають світло, що єдине.
Сонце твоє в небо пускають,
В пошуках чогось, що вічне, ціле.
Серед опалих листків,
У кімнатах пожовклих світів.
Нектар зібраний я ховав,
Чужинців ним пригостити волів.
Свій плот я скерую в путь,
На острів чудес і пригод.
Минулий піт вже не болить,
Сакура цвіте — забуваю спогад.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 2 жовтня
Більше від автора
“ Молитва долі “
Сповідь солдата, яка перетинає різні часи, включаючи звуки з недалекої католицької церкви, дітей, вибухи — це лякає когось, але кому, як не йому, це бачити і відчувати? Недовго залишилося, скоро кінець, щось зробив — щось ні. Як би Бог був, чому він мені це дозволив? Де ваш мир?
Теми цього довгочиту:
Драма“ Тепло “
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
Теми цього довгочиту:
Українська Література“ Пройдений шлях “
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Теми цього довгочиту:
Українська Література
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ВіршPerdon (Пробач)
Пісня мексиканського автора Оскара Чавеса. Дуже гарна пісня, дуже добре було б її виконувати у два голоси - чоловічим та жіночим.
Теми цього довгочиту:
ПерекладТеми цього довгочиту:
Підлітки
