Парослі попелом проростають,
Шукають світло, що єдине.
Сонце твоє в небо пускають,
В пошуках чогось, що вічне, ціле.
Серед опалих листків,
У кімнатах пожовклих світів.
Нектар зібраний я ховав,
Чужинців ним пригостити волів.
Свій плот я скерую в путь,
На острів чудес і пригод.
Минулий піт вже не болить,
Сакура цвіте — забуваю спогад.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 2 жовтня
Більше від автора
“ Бен і Тінь “
«Бен і Тінь» — це казка не зовсім для дітей, і не зовсім для дорослих. Це історія собаки, який мав дім, миску, ім’я — але щодня дивився за паркан і відчував, що шукає щось більше. Він не знає, чого саме — чи тепла, чи матері, чи власного запаху на вітрі.
Теми цього довгочиту:
Проза“ Хованки “
У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.
Теми цього довгочиту:
Поезія“ Руки матері “
У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.
Теми цього довгочиту:
Поезія
