на смак відчуваю тільки соплі, тільки соплі відчуваю я на смак які в моєму носі. горло дере від тих, хто ховається у моєму дикому особистості виносі. кричущий шепіт мої вушнії дири наповнював своєю розливною рідиною якогось кольору безпомічного своїм сенсом чутливості...
я їду до лікаря коридором коротким, мене кличуть заходити. я сиджу на кушетці для лежання хворих. я сиджу і температуру дають міряти, дають ліки випити з водою прозорою і місця видихнути. руйнуються могили кам'янії в тій кімнаті медогляду.
В той день, коли ти нарешті наважишся мене вбити, скоріше за все я не буду опиратись...
здається, що заспокоїлась здається, що пройшло мариться, що то було не зі мною і взагалі я все вигадала...
І ти шукаєш для розмов відкриті необтяжені смутком душі Вдаєш, ніби все добре і ти нормальна...
У цьому вірші я розповідаю історію мого невдалого кохання, та ще маю важливу інформацію про найближчі публікації.
Цей вірш про початок війни в Україні. Ним я хочу віддячити тим, хто захищав і захищає нашу країну.
P.s.: бачили кролика з годинником у тік тоці з вельми в дивокраї? Так от, вважайте його, і чеширського кота, моїм натхненням на ці вірші
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Сповідь солдата, яка перетинає різні часи, включаючи звуки з недалекої католицької церкви, дітей, вибухи — це лякає когось, але кому, як не йому, це бачити і відчувати? Недовго залишилося, скоро кінець, щось зробив — щось ні. Як би Бог був, чому він мені це дозволив? Де ваш мир?
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Моментами все добре, але дещо не так. Гадати, що тобі не довподоби, починаєш шукати в собі. Розібрати те, скласти те, але картина неповна. Ці рядки про це: пошук, розуміння, прийняття чогось, що може не сподобатися, але буде вірним у душі.
не прагну чужих таємниць
