Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.
Вірш досліджує глибокі зв'язки між друзями, які переживають різні етапи життя. Через призму спогадів і спільних пригод вони відкривають для себе справжні цінності дружби, підтримки та взаєморозуміння.
Ліричний герой шукає своє місце у світі, наповненому красою та емоціями. Він усвідомлює, що справжня краса — це зв’язки між людьми, навіть у холодну погоду. Через свої помилки і труднощі герой розмірковує про ціну життя і важливість кожної миті.
Вірш передає емоційний стан ліричного героя, який спостерігає за думками і переживаннями іншої людини. Він відчуває глибокі внутрішні страждання, які намагається змити, але вони все ще залишаються з ним. Образи коси та вітру символізують прагнення до звільнення.
Я відчуваю, як моє серце б'ється в ритмі твоєї присутності. Ти для мене — не просто людина, а справжня пристрасть, яка заповнює кожен куточок мого життя. Я відчуваю, що наші емоції переплітаються, створюючи невидимий зв'язок між нами
У вірші йдеться про спостереження за людьми, їхніми емоціями та внутрішнім світом. Автор порівнює людей з маленькими звірятами, які сплять всередині, підкреслюючи їхню вразливість і потребу в увазі. Вірш також торкається теми болю і надії, закликаючи не втрачати віру.
У повісті розгортається історія двох чоловіків, Вінні та Марка, які зустрічаються в барі, щоб обговорити своє життя, стосунки і фінансові труднощі. Марк переживає розрив з колишньою дівчиною Сарою, а Вінні пропонує йому зайнятися сумнівною справою з контрабандою сигарет.
всі речі та речовини - це лише зморшки на нескінченному простирадлі простору...
Це Божевільна комедія! Данте дисидент, на ньому 7 пекаторумів. Парфуми Беатріче—лавандовий лікер. Вергілію, допиши Bukolikos!
рядки ці давні, трохи підправлені...написані ще від початку 90-их років минулого століття...то був час прозріння, з якого легко "вивудився" висновок, що ми жили якось не правильно і держава (СеРеСеРе) тоталітарна та антилюдська...і, взагалі, побачилося у якому лайні ми сидимо...
Ці руки... Вони невинні. Тендітні й малі... Вони нічого не вміють, лишень вічно стискаються в кулачки.
не прагну чужих таємниць
