Вітри відшумлять —
лелеки зігріють,
не зважать на втому,
не втратять вогонь.
Серце щемить
у потоці надії —
тільки б світанок
прийшов, а не зник за вікном.
Вітри відшумлять —
лелеки зігріють,
не зважать на втому,
не втратять вогонь.
Серце щемить
у потоці надії —
тільки б світанок
прийшов, а не зник за вікном.
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Чи потрібні нам ілюзії? Де межа між ілюзіями та реальним очікуванням від майбутнього? Моє суб'єктивне бачення цієї теми- у новому довгочиті
Вона прокинулась о 5… Прийняла душ: змила нічну втому та безсоння холодною, майже льодяною водою – так Їй сказали робити щоранку, щоб жити «для себе». І проблема була в тому, що Вона навіть не пам’ятала, хто саме примусив Її це робити.
Чи потрібні нам ілюзії? Де межа між ілюзіями та реальним очікуванням від майбутнього? Моє суб'єктивне бачення цієї теми- у новому довгочиті
Вона прокинулась о 5… Прийняла душ: змила нічну втому та безсоння холодною, майже льодяною водою – так Їй сказали робити щоранку, щоб жити «для себе». І проблема була в тому, що Вона навіть не пам’ятала, хто саме примусив Її це робити.