Сонце давно почорніло.
Загрозливо суне час, наближаючи нас
До неминучого. Невпинно крокуючи
Залишаємо сліди минулого, хоча може ще буде шанс
Врятуватися на все плюнувши...
І зникнути... Зник-кнути...
Раз...
Кому із нас випаде шанс...
Два...
Кому із нас випаде шанс...
Три...
Балістичні кнути розрізають небо
Колишні "об'єкти", лишились об'єдком.
Розрізаючи хмари заточеним лезом
Пам'ятай - герой той,
хто виграв по-смер-тно.
Хробаки пожирають усе без упину
Покриваючи землю їдким, чорним димом.
Ми - тихенька овація, власним фантазіям
А правда - брехлива фальсифікація.
Але
сонце
давнооооо
почорніло...
Хробаки обожнюють людську недбалість
Пожираючи все, що ми не вносим в сценарій.
Наше сонце давно заховалось за хмари,
Ну а ми, все не бачим нічого крім марив.
Хробаки пожирають почорнілеє сонце
Тільки ми заберемо цей хаос з собою...
Сонце
давнооооо
почорніло...
(Згниє наше тіло, згниє наше тіло, згниє наше...)
