Заспокоюю себе в коридорі.
Ви помічали як гучно цокає годинник
Під час повної тиші колись уночі
Ви помічали як не жарко більше в обіймах
Навіть коли +30 в день і вночі
Ти сидиш і чекаєш, чекаєш на все що завгодно
Заплющивши очі, в коридорі біля стіни
Всі мовчать і лиш одне заспокоює
Швидке дихання поруч в глибокому сні
Історично склалося, що ми неправильно називаємо, і через це не розуміємо правильного значення цього терміну, і що за ним стоїть. Виправимо?
Стаття розглядає нелінійну війну в контексті російсько-українського конфлікту з початку 2014 року. Автори розглядають стратегії і тактики, використані обома сторонами, зокрема, тактичне втручання Росії, яке відбувається поза відкритими воєнними діями.
У вірші йдеться про глибокі почуття та спогади, які викликають листи з чужими звістками. Головний герой відчуває ностальгію за рідним містом, яке є для нього особливим і неземним.
Історично склалося, що ми неправильно називаємо, і через це не розуміємо правильного значення цього терміну, і що за ним стоїть. Виправимо?
Стаття розглядає нелінійну війну в контексті російсько-українського конфлікту з початку 2014 року. Автори розглядають стратегії і тактики, використані обома сторонами, зокрема, тактичне втручання Росії, яке відбувається поза відкритими воєнними діями.
У вірші йдеться про глибокі почуття та спогади, які викликають листи з чужими звістками. Головний герой відчуває ностальгію за рідним містом, яке є для нього особливим і неземним.
