Друкарня від WE.UA

Це кінець?

І кожна імперія впаде. 

Колись, це все точно скінчиться

для тебе, для мене, 

для когось це відбудеться швидше

Все, що мало початок

Колись безперечно щезне. 

Лиш те існуватиме вічно, 

Що ніколи не бачили вперше 

Народженим судилось померти. 

Цвях все ж випаде з твоєї руки 

Гвоздики таки зів'януть у ґрунті

Останні нейронні зв'язки

надішлють щирої надії зразок. 

Розірвуться шосе й магістралі

Зникне потік ваших думок. 

Ми не зустрінемось у фіналі. 

Обмежений відрізок і вічна пряма 

Дурне порівняння насправді 

Може, це симуляція або гра

І можливості світу безгранні? 

Але ось кінець історії, 

А ти - остання людина.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Kvita Kóra
Kvita Kóra@P63Nk1h25pl_lBD

Пишу вірші. Все.

6Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 8 січня

Це також може зацікавити:

  • Живе слово Кобзаря

    Це видання – повна нецензурована збірка, що вийшла у світ 2014 року. До збірки увійшли поезії, які було «вилучено в різні часи царською, а згодом радянською цензурою». Книгу варто перечитувати вдумливо.

    Теми цього довгочиту:

    Тарас Шевченко
  • v.b | Obliterate 1191 | цикл “абразія“

    Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Живе слово Кобзаря

    Це видання – повна нецензурована збірка, що вийшла у світ 2014 року. До збірки увійшли поезії, які було «вилучено в різні часи царською, а згодом радянською цензурою». Книгу варто перечитувати вдумливо.

    Теми цього довгочиту:

    Тарас Шевченко
  • v.b | Obliterate 1191 | цикл “абразія“

    Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія