
Червона айстра у моїй руці
Тремтіла…
Сльоза підступна по моїй щоці
Котилась…
І сіре небо пролилось грозою
Восени…
Це Перше вересня моє
І девʼяносто третій рік…
“Не плач, дитино, мила, —
Айстра шепотіла…
Не лий даремно сльози,
Душу не суши…
Для горя збережи їх,
Для війн і для розлуки…
Свої гіркі ридання
Для них побережи…”
А та червона айстра
Усе тремтіла у моїй руці…
Боялася: ще одна хвилина
І доля їй завʼянути
Разом із іншими
У класному відрі…