З чого складається українська мова? (запозичення/частина 4)

Запозичення з тюркських мов

У минулому році я готувала відео в Тікток про запозичення з тюрських мов. Якщо цікаво, то лишаю посилання:частина 1 частина 2частина 3частина 4

Запозичення слів з татарської і турецької мов відбувалося усним шляхом, тому тюркізми добре засвоєні українською мовою і не сприймаються як іншомовні слова. Наприклад, базар, сарай, аркан, халат, халва, кавун, товар, яруга, качан, вежа, батіг.

Тематичні групи тюркізмів:

  • побутова лексика: казан, батіг, кочерга, шапка, шатро;

  • військова лексика: орда, осавул, отаман, табір, сагайдак;

  • назви представників соціальних груп: бурлака, гайдамака, козак, хан, султан, чумак;

  • назви фауни і флори: лелека, сазан, судак, кавун, айва, кизил;

  • назви кулінарних виробів та напоїв: балик, ковбаса, кумис;

  • інші назви: байрак, буланий, карий, туман.

Основною ознакою тюркізмів є сингармонізм голосних, за якого в корені кілька разів повторюється той самий голосний звук: базар, кабала, барабан, килим, бунчук.

Морфологічною ознакою є суфікси -ак-, -мак-, -лик: бабак, козак, башлик, ярлик.

Про запозичення з інших мов

В українській мові є також слова, запозичені з:

  • голландської (гавань, лоцман, крейсер, люк, каюта, трап, трос, яхта, краби, макрель),

  • італійської (галера, корсар, кортик, лагуна, лотерея, акорд, дует, сопрано, тенор, піаніно, віолончель, мандоліна, мафія),

  • іспанської (кокос, корида, мантилья, пікадор, сомбреро, танго, фієста) та інших мов.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Дар'я Гейко
Дар'я Гейко@daria_soleil

1.5KПрочитань
0Автори
6Читачі
На Друкарні з 8 травня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (1)

сингармонізм голосних

В тюрських мовах є таке явище як ряд голосних, а сингармонізм полягає в тому, що в всі голосні в слові або переднього або заднього ряду. А я б навіть сказав, що все слово має ряд. Цей принцип передавала питомо тюрська орхоно-єнісейська писемність, де в більшість знаків були парними.

На прикладі кримськотатарської: “a u o ı” — це голосні заднього ряду, а “е ü ö і“ — переднього. Тобто не повторюється той самий голосний, а голосні можуть бути або з першого набору або з другого. З голосними узгоджуються й приголосні: “ğ q” — з голосними заднього ряду, “g k“ — з голосними переднього. Розрізняється вимова літери “l” але на письмі це не позначається.

Правило може порушуватися в іншомовних словах, наприклад в арабських та перських запозиченнях.

Вам також сподобається