Запозичення з тюркських мов
У минулому році я готувала відео в Тікток про запозичення з тюрських мов. Якщо цікаво, то лишаю посилання:
частина 1
частина 2
частина 3
частина 4
Запозичення слів з татарської і турецької мов відбувалося усним шляхом, тому тюркізми добре засвоєні українською мовою і не сприймаються як іншомовні слова. Наприклад, базар, сарай, аркан, халат, халва, кавун, товар, яруга, качан, вежа, батіг.
Тематичні групи тюркізмів:
побутова лексика: казан, батіг, кочерга, шапка, шатро;
військова лексика: орда, осавул, отаман, табір, сагайдак;
назви представників соціальних груп: бурлака, гайдамака, козак, хан, султан, чумак;
назви фауни і флори: лелека, сазан, судак, кавун, айва, кизил;
назви кулінарних виробів та напоїв: балик, ковбаса, кумис;
інші назви: байрак, буланий, карий, туман.
Основною ознакою тюркізмів є сингармонізм голосних, за якого в корені кілька разів повторюється той самий голосний звук: базар, кабала, барабан, килим, бунчук.
Морфологічною ознакою є суфікси -ак-, -мак-, -лик: бабак, козак, башлик, ярлик.
Про запозичення з інших мов
В українській мові є також слова, запозичені з:
голландської (гавань, лоцман, крейсер, люк, каюта, трап, трос, яхта, краби, макрель),
італійської (галера, корсар, кортик, лагуна, лотерея, акорд, дует, сопрано, тенор, піаніно, віолончель, мандоліна, мафія),
іспанської (кокос, корида, мантилья, пікадор, сомбреро, танго, фієста) та інших мов.
