Слова, запозичені з німецької мови
Проникали німецькі запозичення внаслідок контактування українців з прибалтійськими німцями через поширення Магдебурзького права: папір, дах, масштаб, ранг, шнур, цегла, крейда, ландшафт, курорт, бутерброд, лейтмотив, лінза, поштамт, кучер, клапан, пломба, кокс, ґрунт, штраф, штрек, штрих.
Виокремлюють такі тематичні групи слів:
адміністративно-ділова та військова лексика: верстат, гетьман, канцелярія, муштра, панцир, фельдмаршал;
виробничо-професійна лексика: бровар, гробар, кошт, крам, пошта, цвях, балетмейстер, ландшафт, циферблат;
суспільно-політична: бунт, герб;
побутова лексика: будинок, гак, дах, дріт, келих;
назви предметів: барвінок, бурштин, крейда, фарба, фунт, штанга, штамп, флейта.
На основі запозичень з німецької мови утворилося багато власне-українських слів: вартовий, мандрівка, пляшка тощо.
Запозичення з французької мови
Такі запозичення зумовлені значними політичними, культурними і технічними досягненнями Франції, а також формуванням міжнародного статусу французької мови: гараж, амплуа, асамблея, бюро, вестибюль, контраст, комюніке, пляж, сюжет, режим, журнал, рагу, майонез, жакет, партер, кашне, пенсне.
Виокремлюють такі тематичні групи слів:
суспільно-політична термінологія: абсолютизм, авантюра, департамент, ідеаліст, інтрига, мораль;
лексика мистецтва та літератури: актор, альбом, антракт, гравюра, грим, жанр, сюжет;
військова та мореплавська лексика: авангард, армія, гвардія, кавалерія, корпус, флот;
фінансово-економічна: аванс, акціонер, баланс;
лексика будівництва: бульвар, кабінет, тераса, фасад;
кулінарна лексика: вінегрет, гарнір, десерт, делікатес.
