Я не боюся людей мертвих тілом,
я боюся людей мертвих серцем,
які нормалізують ясне зло,
тільки-но не загубити комфорт свойого;
Я не боюся людей з помилками,
я боюся людей, що вчиняють дотепер свідомо помилки,
бо ніхто не бачить,
аби засудить;
Я не боюся казати правду,
я боюся спаплюження факту,
від нього втечі,
ніби небачення є сестра відсутности;
Я не боюся освідчуватися в любові,
я боюся засохнути, як пелюстки бузкові,
оддаючи все тепло,
до згорання бути схильно;
Я не боюся відкрито зізнаватися зі собою,
я боюся безбарвних світом зграю,
що зі шляху йно вміло збиває,
понеже своєї волі не має;
Я не боюся боятися,
я боюся знову втратити сенс буття,
у повноводді знаннь топнучи,
я боюся час із любов'ю проминати.
XXIV.V.2025