Друкарня від WE.UA

Боязнь

Я не боюся людей мертвих тілом,

я боюся людей мертвих серцем,

які нормалізують ясне зло,

тільки-но не загубити комфорт свойого;

Я не боюся людей з помилками,

я боюся людей, що вчиняють дотепер свідомо помилки,

бо ніхто не бачить,

аби засудить;

Я не боюся казати правду,

я боюся спаплюження факту,

від нього втечі,

ніби небачення є сестра відсутности;

Я не боюся освідчуватися в любові,

я боюся засохнути, як пелюстки бузкові,

оддаючи все тепло,

до згорання бути схильно;

Я не боюся відкрито зізнаватися зі собою,

я боюся безбарвних світом зграю,

що зі шляху йно вміло збиває,

понеже своєї волі не має;

Я не боюся боятися,

я боюся знову втратити сенс буття,

у повноводді знаннь топнучи,

я боюся час із любов'ю проминати.

XXIV.V.2025


Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
ДВ
Давид Вінницький-Смоляр@Da.Vi_Smo

Ласкаво прошу в мою душу.

33Прочитань
3Автори
0Читачі
На Друкарні з 23 жовтня

Більше від автора

  • Нутровище

    Вона обіймає мене здалеки, всупереч очам, що бачать инші стіни...

    Теми цього довгочиту:

    Лірична Поезія
  • Любов'ю приборкувана воля

    Ти ся в мої очі дивиш, упевнюючи рв'яно, мою лялькову душу бачиш, та, обвиті темрявою, океани невольних сліз моїх відверто віддзеркалюють лише твій відсвіт болю....

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Повернення|Переосмислення

    Вірш про саморефлексію та «самозбирання» після переломного моменту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається