падіння від розбитої усмішки,
і розпач усвідомлення буття,
коли тобі, в моменті, так розкішно,
а потім молишся про каяття.
щастя — не вічне, — всі колись так скажуть,
коли збагнуть його нікчемність у момент
падіння від розбитої усмішки,
і більше не повірять в хепіенд.
зухвало й тільки так
надто буденно для творчості
передихни.
Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.
Це оповідання створене в межах мого челенджу написати оповідання в кожному жанрі фантастики. Це була спроба в жанр ретро футуризму.
Мабуть, тобі слід почати писати трилер, якщо ти відчуваєш, що народжена для цього. Може, його будуть навіть вивчати в американських школах замість Толстоєвського! Просто подумав, що зараз якраз слушний момент, щоб увірватися в Світову літературу…
Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.
Це оповідання створене в межах мого челенджу написати оповідання в кожному жанрі фантастики. Це була спроба в жанр ретро футуризму.
