падіння від розбитої усмішки,
і розпач усвідомлення буття,
коли тобі, в моменті, так розкішно,
а потім молишся про каяття.
щастя — не вічне, — всі колись так скажуть,
коли збагнуть його нікчемність у момент
падіння від розбитої усмішки,
і більше не повірять в хепіенд.